За підсумками 2025 року експортери українського металобрухту збільшили вивіз стратегічної сировини на 53% порівняно з 2024 роком – до 448,68 тис. т. Цей показник є 4-річним піком, тобто максимальним, починаючи із 2021 року. Про це свідчать розрахунки GMK Center на основі даних Державної митної служби.
Основним напрямком експорту залишалася Польща: за 12 місяців на польський ринок було спрямовано 76,6% загального обсягу експорту. Це на 38,2% більше порівняно із 2024 роком.
При цьому, як раніше зазначили в ОП "Укрметалургпром", поставки сировини до країн Євросоюзу де-факто стали схемою, завдяки якій експортери брухту уникали сплати на користь української держави вивізного мита у розмірі €180/т, оскільки українська сировина реекспортувалася через країни ЄС до Туреччини та Індії.
Саме тому уряд з 1 січня 2026 року тимчасово обмежив експорт брухту - оскільки він потрібен українським підприємствам для виробництва продукції для оборони, відбудови та внутрішнього ринку.
"Попри дію експортного мита, експорт брухту зростав – часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження та продукцію, необхідну для оборони й відбудови. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що є важливим з огляду на вимоги ЄС", – прокоментувала вона.
Нагадаємо, раніше заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Сергій Поважнюк заявив, що експорт брухту приносить Україні у 280 разів менше податків, ніж переробка. За його словами, що експортери брухту чорних металів платять державі в середньому 50 гривень податків з тонни вивезеного брухту. А металургійні комбінати, які переробляють його в Україні, платять понад 7500 грн з кожної тонни. А з урахуванням платежів суміжних галузей – до 14000 грн з тонни. Крім цього, переробка брухту в Україні створює мультиплікативний ефект для економіки, забезпечує десятки тисяч робочих місць та генерує додаткові вантажі для транспорту.
