Глава МЗС сподівається, що угорська сторона не буде дотримуватися російських підходів щодо ставлення до української мови в освітньому процесі.
Урядовці подовжили перехідний період для запровадження «мовної» статті закону "Про освіту" до 2023 року.
Наступний раунд мав відбутися 14 лютого, його називали ключовим.
З угорською стороною було домовлено про започаткування спільного прикордонного контролю та розвиток прикордонної інфраструктури.
Українське питання було прописано тільки у пояснювальній записці доповідача.
Держави чітко дали зрозуміти, що конфлікт між Угорщиною і Україною не повинен виноситися у площину НАТО.
Угорська влада спекулює темою українського закону про освіту з метою впливу на вибори у своїй країні.
У МОН наголосили, що наразі положення закону є дуже загальними та будуть більш деталізовані в наступних документах.
Захарова обурена тим, що Україна домовилася зі своїми західними сусідами з питань освіти мовами нацменшин.
Україна готова до конструктивного діалогу.
Джерело повідомляє, що Угорщина нібито лише хотіла обговорити «порушення» Києвом Угоди.
Наступне засідання Ради Асоціації Україна-ЄС заплановано на грудень цього року.
За словами доповідача, висновки Венеціанської комісії буде опубліковано до кінця року, й тому в юридичному плані ще рано робити певні висновки
"Негайно направили ноту протесту з вимогою заборонити цю провокацію", - заявив міністр.
28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін направив 7-му статтю закону про освіту на розгляд Венеціанської комісії.
За відповідне рішення проголосували 100 членів ПАРЄ із 134 присутніх у залі.
Порошенко також наголосив, що впроваджується курс на наповнення реальним змістом державного статусу української мови.
Київ, за словами Мінгареллі, також може звернутися до Венеціанської комісії з приводу освітнього закону.
Законом визначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Також у Росії стверджують, що реформа освіти суперечить договору про "дружбу" України і РФ.
Зустріч із угорським міністром запланована на 19 жовтня.
Президент наголосив, що закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі.
У МЗС України зазначили, що відповідну ноту від румунської сторони отримали ще минулого тижня.
Напередодні парламент Румунії офіційно засудив новий закон про освіту в Україні.
Клімкін підкреслив, що закон жодним чином не обмежує вивчення румунської мови чи загальноосвітніх предметів румунською мовою, натомість створює необхідні передумови для оволодіння на належному рівні українською мовою.
Спікер підкреслив, що в нашому законі передбачається захист державної мови, і в жодній мірі не принижуються мови національних меншин та корінних народів.
Міністр наголосила, що у законі мова йде про навчання української мови як предмета або вивчення кількох предметів українською мовою.
Раніше Болгарія, Угорщина, Румунія та Греція вирішили звернутися до РЄ та ОБСЄ через новий закон про освіту в Україні.
Міністр наголосив, що вже цього тижня МЗС надасть детальну інформацію щодо закону.
Глава МЗС Угорщини вважає, що Україна позбавила етнічних угорців права навчатися рідною мовою в школах і університетах і залишила їм цю можливість лише у дитячих садках і початкових класах.
Це питання під час візиту до Києва наступного тижня підніме державний секретар Румунії Віктор Мікула.
До другого читання було подано понад тисячу поправок, але вони повністю опрацьовані, і по них досягнуто згоди.