Угорщина виступила з жорсткою критикою закону про освіту / Фото news.church.ua

Угорщина висловлює рішучий протест проти нового закону «Про освіту», прийнятого Верховною Радою у вівторок. Про це йдеться у заяві глави МЗС країни на урядовому порталі Угорщини.

Читайте такожЖурналісти пояснили, які зміни несе освітня реформа в Україні (відео)

«Україна вдарила Угорщину в спину, внісши поправки в закон про освіту, який сильно порушує права угорської меншини», - сказав міністр закордонних справ і торгівлі Петер Сіджарто угорському інформаційному агентству MTI з Таллінна, де він знаходиться на неофіційній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.

Відео дня

Міністр Сіджарто зазначив, що, на його думку, однією з найбільш важливих тем на порядку денному зустрічі міністрів були поправки в закон України про освіту, який був прийнятий у новій редакції цього тижня.

«Ми вважаємо ганебним, що зміни (до закону - УНІАН) сильно порушують права угорської меншини, і ганебно, що країна, яка прагне розвивати все більш тісні відносини з Європейським союзом, прийняла рішення, яке повністю суперечить європейським цінностям. Неприпустимо, що Україна позбавила угорців права навчатися рідною мовою в школах і університетах і залишила їм можливість робити це у дитячих садках і початкових класах», - сказав міністр закордонних справ Угорщини.

За його словами, цей закон ставить під загрозу діяльність більшості шкіл Закарпаття.

«Рішення України не лише порушує інтереси 150-тисячної угорської меншини, але й для України ігнорування міжнародних зобов'язань також суперечить європейським цінностям. Відповідно, угорський уряд буде активізуватися на всіх можливих європейських форумах, щоб нові правила не вступили в силу», - додав Сіджарто.

Глава МЗС Угорщини підкреслив, що це рішення було особливо недружнім по відношенню до Угорщини, враховуючи той факт, що в останні місяці Будапешт кілька разів роз'яснював українській адміністрації, що поправка є сильним порушенням угорських інтересів, але Київ все одно її прийняв.

«Це було зроблено, незважаючи на те, що в останні роки Угорщина надала Україні кілька форм допомоги, які мали принципове значення в процесі європейської інтеграції, а також для безпеки і соціальної ситуації в Україні», - сказав він.

«Ми були найгучнішими прихильниками безвізового режиму для громадян України, ми першими ратифікували угоду про асоціацію між ЄС і Україною, ми транспортуємо природний газ в Україну через Угорщину, ми надали Україні 600 мільйонів форинтів гуманітарної допомоги і забезпечили вільний відпочинок в Угорщині для 2600 українських дітей протягом останніх трьох років. Відповідно, рішення про політику в галузі освіти України можна розглядати лише як удар в спину Угорщині та угорському народу», - підсумував Сіджарто.

Раніше стурбованість прийнятим Верховною Радою законом про освіту вже висловила Румунія.

Як повідомляв УНІАН, у прийнятому Радою законі про освіту зазначено, що особам, які належать до національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття освіти поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.

Особам, що належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної та загальної середньої освіти поряд з державною мовою відповідної корінного народу. Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд з державною мовою.

Крім того, у Прикінцевих положеннях закону встановлено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і почали одержання загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують отримувати таку освіту відповідно до правил, що діють до набуття чинності даного закону, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, які вивчаються українською мовою.

Законом визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Також передбачено, що у навчальних закладах, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома і більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.