Щетинін вимагає розпустити ЦВК і призупинити парламентські вибори

Сергій Щетинін, який не зміг скористатися шансом бути обраним народним депутатом України через відмову ЦВК в реєстрації, вчора звернувся до голови Центрвиборчкому зі скаргою «Про вчинення дій щодо усунення виявлених судами порушень Конституції та законів України у діях, бездіяльності та рішеннях ЦВК під час організації виборів народних депутатів України 2012 року»

Зокрема,  в тексті скарги йдеться про таке.

«Постановою Вищого адміністративного суду України, далі ВАСУ, у адміністративних справах № А/9991/(51-62)/12 від 24.08.2012 року встановлено протиправними дії та рішення Центральної виборчої комісії, далі ЦВК, а також встановлено протиправними дії та бездіяльність окремих членів ЦВК при здійсненні ними своїх повноважень під час перебігу виборчої компанії з виборів народних депутатів України 2012 року.

Зазначеним рішенням ВАСУ зобов‘язало ЦВК вчинити відповідні дії на відновлення порушених прав позивача по справі. Рішення ВАСУ набрало законної сили та оскарженню не підлягає, є обов‘язковим до виконання у всіх правовідносинах, що пов‘язані з перебігом виборчого процесу з виборів народних депутатів України 2012 року.
Ухвалою ВАСУ у адміністративних справах № А/9991/(51-62)/12 від 24.08.2012 року встановлено протиправними дії та бездіяльність окремих членів ЦВК при здійсненні ними своїх повноважень під час перебігу виборчої компанії з виборів народних депутатів.

Про виявлені судом порушення виборчого законодавства було поінформовано Голову ЦВК для вжиття відповідних заходів.
Ухвала набрала законної сили та оскарженню не підлягає, є обов‘язковою до виконання Головою ЦВК у всіх правовідносинах, що пов‘язані з перебігом виборчого процесу з виборів народних депутатів України 2012 року та покладає на Голову ЦВК обов‘язок організувати роботу по виявленню та усуненню усіх без виключення порушень і недоліків виявлених в діяльності ЦВК, його окремих членів, а також тих, що є аналогічними до виявлених судами, але досі не усунутих.

Зокрема, Колегія суддів ВАСУ погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що окремими членами ЦВК було допущено неналежне виконання своїх посадових обов’язків.

При цьому ВАСУ зазначає: «Згідно зі ст. 7 Регламенту, затвердженого постановою Комісії ВІД 26.04.2005 року № 72, члени Комісії здійснюють повноваження відповідно до затвердженою Комісією розподілу обов'язків між ними, а також виконують окремі доручення Голови Комісії або заступників Голови Комісії у разі виконання ними повноважень Голови Комісії. Член Комісії готує питання на розгляд Комісії, бере участь у розгляді питань порядку денного засідання Комісії, здійснює заходи з організації підготовки питань на розгляд Комісії, контролює та бере участь у підготовці них питань, доповідає з підготовлених питань.

Статтею 11 Регламенту ЦПК зазначено, цю питання для розгляду на засіданні Комісії готують члени Комісії із залученням за розпорядженням, дорученням Голови Комісії, заступників Голови Комісії, секретаря Комісії, працівників відповідних структурних підрозділів Секретаріату та патронатної служби КомісіЇ, Служби розпорядника Реєстру. Проекти документів для внесення на розгляд Комісії візує, в тому числі член Комісії, який відповідає за підготовку питання для розгляду на засіданні Комісії або є доповідачем питань порядку денного»

З наведеного вбачається, що всі без виключення рішення ЦВК у період часу з 30 липня по 13 серпня включно щодо реєстрації кандидатів у народні депутати України на виборах 2012 року готували, візували та доповідали на засіданні ЦВК члени ЦВК, куратори відповідних регіонів України відповідно до розподілу обов'язків між ними.

А це у свою чергу означає, що вони і досі несуть персональну відповідальність за неналежне виконання ними своїх обов‘язків при підготовці відповідних рішень ЦВК.

Постановами Вищого адміністративного суду України, далі ВАСУ,
- від 20.08.2012 року у справі А/9991/28/12 за позовом гр. Козирського М.А. до Центральної виборчої комісії, далі ЦВК;
- від 21.08.2012 року у справі А/9991/37/12 за позовом гр. Ковальчука С.М. до ЦВК;
від 21.08.2012 року у справі А/9991/27/12 за позовом гр. Червонописького С.В. до ЦВК, встановлено факти системного порушення ЦВК норм ст. 19 Конституції України та положень ч. 3 ст. 60 Закону № 4061-VI.

Розглядаючи адміністративну справу № А/9991/247/12 за моїм позовом до ЦВК про скасування постанови від 14.08.2012 року № 377, ВАСУ встановив, що ЦВК окрім інших порушень виборчого законодавства вдалось до відкритого шахрайства.

Суд, з‘ясовуючи обставини даної справи, дійшов висновку та встановив факт розміщення на офіційному веб-сервері ЦВК інформації яка, як встановив суд, виявилась лише примірними зразками передвиборних документів, а це 38 документів і які, всупереч Регламенту ЦВК та діючого законодавства, не були затверджені рішенням ЦВК, що навіть у принципі не могло мати місця з огляду на статус, основні принципи діяльності, відкритість та публічність цього колегіального державного органу визначені ст.ст. 1, 2, 3, 4 Закону України «Про Центральну виборчу комісію».

З зазначеного, і з урахуванням сумно відомих асоціацій пов‘язаних з діяльністю ЦВК 2004 року скликання, випливає лише одне, - тоді, у 2004 році, Голова ЦВК за свої «подвиги» отримав прізвисько «підрахуй», нинішній Голова ЦВК поправу заслуговує прізвисько «підмахлюй». Але не було б так смішно, якби не було б так сумно від усвідомлення реалій.

Встановлені судом чисельні порушення свідчать про системні недоліки в організації ЦВК забезпечення дотримання передбачених Конституцією України та Законами України принципів і засад виборчого процесу, реалізації виборчих прав громадян на виборах народних депутатів України 2012 року, однакового застосування норм законодавства по відношеню до всіх без виключення учасників виборчого процесу. На лице повна професійна імпотентність керівника цього колегіального державного органу.

Враховуючи обов‘язковість до виконання приписів ВАСУ по справі № А/9991/(51-62)/12 від 24.08.2012 року, ЦВК, Голова ЦВК невідкладно, починаючи з 24.08.2012 року, мали б організувати роботу по проведенню системного аналізу прийнятих ЦВК усіх без виключення рішень про реєстрацію та відмову в реєстрації особам і суб‘єктам виборчого процесу щодо реєстрації осіб чи відмові у реєстрації особам народними депутатами України.
Голова ЦВК, відповідно до своїх повноважень, мав би забезпечити перевірку дій та бездіяльності кожного члена ЦВК при підготовці та ухвалені рішень ЦВК щодо реєстрації та відмови у реєстрації особам кандидатами у народні депутати України.

Як вбачається навіть з поверхневого аналізу постанов ЦВК опублікованих на її офіційному веб-сервері, велика кількість осіб зареєстрована ЦВК не зважаючи на те, що опубліковані їх передвиборні документи вочевидь в окремих випадках не відповідають положенням ст. 76 Конституції України, а в переважних більшості випадків не відповідають положенням статей 55, 56, 57, 58, 59 Закону № 4061-VI. Натомість великій кількості осіб, у тому числі мені особисто, ЦВК безпідставно, як встановлено наведеними рішеннями ВАСУ, відмовлено в реєстрації кандидатами у народні депутатами України з причини не виконання ЦВК норм ст. 19 Конституції України та положень ч. 3 ст. 60 Закону № 4061-VI.

Зазначені протиправні дії та бездіяльність ЦВК порушує мої особисті виборчі права. Зокрема, ЦВК порушила моє пасивне виборче право щодо можливості балотуватися у народні депутати України та бути ним обраним.

А також ЦВК створила передумови порушення у майбутньому мого активного виборчого права та активного виборчого права усіх без виключення виборців, бо не зареєструвала кандидатами у народні депутатами України велику кількість тих кого відповідно до чинного законодавства необхідно було зареєструвати та навпаки зареєструвала кандидатами у народні депутатами України велику кількість тих осіб, які на підставі поданих ними до ЦВК документів зареєстрованими бути не могли і це виключно особи, що безпосередньо є представниками теперішньої влади або тими, що у певний спосіб тісно з нею пов‘язані.

Так ЦВК своєю постановою від 15.08.2012 року № 389 зареєструвало 185 кандидатів у народні депутати України від політичної партії «Наша Україна». При цьому, всупереч діючого законодавства, не виконуючи своїх обов‘язків щодо перевірки суб‘єктів виборчого процесу за всіма необхідними ознаками відповідності закону, як встановив ВАСУ, ЦВК не перевірило інформації щодо законності реєстрації даної партії.

З цією метою ЦВК не направило відповідного запиту до міністерства юстиції України щодо законності реєстрації та теперішньої політичної діяльності даної партії, а тому не отримала інформації від зазначеного міністерства про те, що політична партія «Наша Україна» зареєстрована міністерством юстиції України на підставі статуту, який не ухвалювався на установчому з‘їзді партії, а на підставі сфальшованого власниками та функціонерами партії статуту. І що є, як зазначається у офіційній заяві уповноваженого представника міністерства О. Власенкової від 08.06.2007 року до Печерського районного суду м. Києва у справі № 2а-449/07 про часткове визнання позовних вимог громадянки Ужакіної О.Р., підставою для скасування реєстрації цієї політичної партії (копії документів додаються).

Такі протиправні дії, бездіяльність та рішення ЦВК, які досі не усунуті та не скасовані, змушують мене і усіх виборців протиправно обирати майбутній склад Верховної Ради України не з тих кандидатів за які я та інші виборці віддали б свої голоси вільно, на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування, а змушують мене і усіх виборців обирати майбутніх законодавців з нав‘язаного кола осіб та ще й з грубими порушення принципів та засад конституційного ладу України щодо проведення виборів та їх організації.

Аналіз наявних на даний час рішень адміністративних судів України та встановлених ними порушень допущених ЦВК під час підготовки, організації та проведені виборчого процесу з виборів народних депутатів України у 2012 році у системному зв‘язку з положеннями діючого конституційного ладу України, міжнародними стандартами демократії та положеннями, не виконаного досі державними органами, у тому числі і ЦВК, п. 3 Рішення Конституційного суду України від 30.09.2010 року № 20-рп/2010 щодо невідкладного виконання пункту цього Рішення стосовно приведення нормативно-правових актів у відповідність до Конституції України від 28 червня 1996 року в редакції, що існувала до внесення до неї змін Законом України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, однозначно дають підстави стверджувати про неможливість встановлення чесних і достовірних підсумків голосування на виборах народних депутатів України у 2012 році.

А об’єктивні передумови неможливості встановлення теперішнім складом ЦВК, з причин допущення Комісією незворотних в часі системних порушень міжнародного права, Конституції та законодавства України, чесних і достовірних підсумків голосування на виборах 2012 року, окрім викладеного вище, обумовлені іще й наступним:

Статтею 71 Конституції України встановлено основи та шлях реалізації виборчого права громадян в Україні при проведені виборів до органів державної влади. І ці основи та шлях визначаються самою Конституцією, а не будь-яким закон, як помилково вважає ЦВК з посиланням на п. 20 ст. 92 Конституції України, бо норми цього пункту дають право законодавчому органу виключно законом визначати лише організацію і порядок проведення виборів і референдумів у жорсткій відповідності до встановлених самою Конституцією основ проведення виборів і референдумів – загального, рівного і прямого виборчого права.

Найпершою системною помилкою та протиправною бездіяльністю ЦВК, з огляду на наведене, є невжиття жодних заходів і повноважень відповідно до покладеного на Комісію нормами ч.1 ст. 2 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», обов‘язку щодо забезпечення дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України під час підготовки, прийняття та після набрання чинності Законом № 4061-VI про вибори.

З цієї причини нинішня виборча компанія протікає у повністю розбалансованому правовому полі України бо державними органами, у тому числі і ЦВК, досі не виконано п. 3 рішення Конституційного суду України від 30.09.2010 року № 20-рп/2010, а Закон № 4061-VI готувався, приймався та використовується при повному та зухвалому ігноруванні владою, у тому числі і ЦВК, зазначеного рішення КСУ.

Статтею 71 Конституції України встановлено виключний перелік умов щодо обмеження можливості особи бути обраною народним депутатом України, їх встановлено лише п‘ять.
За приписами статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

А статтею 64. Конституційні встановлено, що права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 32 Основного Закону прямо забороняє будь-кому, у тому числі ЦВК, збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. ЦВК змушує громадян подавати конфіденційну інформації про себе та ще й давати згоду на її зберігання, використання та поширення.

Статтею 59 однозначно задекларовано право кожного на правову допомогу. ЦВК у своїй практичній роботі цього конституційного права громадянам не забезпечує.

Очевидним є факт звуження конституційних прав громадян щодо можливості бути обраними народними депутатами України з огляду на діючі норми ст.ст. 55, 56, 57, 58, 59, 60 Закону № 4061-VI, зазначеними нормами у антиконституційний спосіб передбачено запровадження платного виборчого права, протиправне збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, а це у свою чергу свідчить про не виконання ЦВК ч.1 ст. 2 Закону України «Про ЦВК» та протиправну бездіяльність Комісії.

У даній скарзі мною зазначені усі докази, якими обґрунтовуються мої вимоги, про які мені відомо і які можуть бути використані ЦВК під час розгляду скарги.
Усі зазначені мною рішення ЦВК, судів та інформаційних джерел є в наявності у Комісії, а тому формальних перешкод для розгляду скарги на засіданні ЦВК не має.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 3, 6, 8, 19, 24, 71, 76, 92, 124 Конституції України, ст. ст. 2, 13, 16, 17 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Рішення Конституційного суду України від 30.09.2010 року № 20-рп/2010:

Пропоную:

1. Невідкладно здійснити аналіз усіх без виключення поставнов Центральної виборчої комісії про реєстрацію та відмову у реєстрації громадянам кандидатами у народні депутати України з метою встановлення допущених ЦВК порушень Конституції та Законів України, а також з встановленням персональної відповідальності членів ЦВК за підготовку кожного з таких рішень. Вжити усіх можливих заходів щодо відновлення порушених прав громадян.

2. На пленарному засіданні Центральної виборчої комісії прийняти у запропонованій послідовності наступні рішення:
- Про зупинення виборчого процесу з виборів народних депутатів України 2012 року;
- Про скасування постанови Центральної виборчої комісії щодо обрання Головою Комісії Шаповала Володимира Миколайовича.
- Про саморозпуск Центральної виборчої комісії як такої, що не забезпечила під час підготовки, організації та проведення виборів народних депутатів України у 2012 році дотримання норм Конституції України та ч.1 ст. 2 Закону України «Про Центральну виборчу комісію».