Росіяни захопили Авдіївку. Але замість невеликого індустріального центру їм дісталися суцільні руїни, на які вони перетворили місто. Про це йдеться у репортажній статті The New York Times.
Згідно з оцінками українських офіційних осіб і британської розвідки, з 1 січня російська армія скинула близько 500 тонн авіаційних бомб на територію площею всього 30 квадратних кілометрів.
"Авдіївка – це постійний шквал авіаційних бомб. Таке відчуття, ніби найбільша кількість авіабомб на такій ділянці землі за всю історію людства. Ці бомби повністю знищують будь-які позиції. Усі будівлі, споруди після одного авіаудару перетворюються на кратери", – заявив у п’ятницю заступник командира 3-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Максим Жорін.
Довоєнне населення Авдіївки становило 30 000 осіб. За даними міської адміністрації та поліції, понад 900 мирних жителів до останнього залишалися в місті, попри такі нестерпні умови. Вони жили в підвалах, харчуючись за рахунок гуманітарної допомоги.
За словами Ігоря Фіра, механіка коксохімічного заводу, який регулярно допомагав доставляти їжу, воду та ліки мирним жителям, в своїх останніх повідомленнях ці люди писали, що відчайдушно намагалися втекти, але вже не могли через постійні обстріли. Говорячи про стан самого міста, Фір показав журналістам відео та фотографії руйнувань і сказав, що жодного вцілілого будинку не залишилося.
Він також поділився фотографіями руїн супермаркету, ураженого бомбою минулого тижня, коли 15 людей сховалися в підвалі. За його словами, щонайменше 10 із них загинули й залишилися похованими під уламками.
Голова Авдіївської військової адміністрації Віталій Барабаш зазначив, що багатоповерхівки "руйнуються, як карткові будиночки", додавши: "Дуже часто під завалами залишаються люди, і ми, на жаль, не можемо до них дістатися".
Десятки інтерв’ю, зроблені за останні два роки з цивільними, що залишилися в місті, показують, що причини не покидати Авдіївку досить складні.
"Я не хотіла їхати, тому що тут залишилися могили моїх рідних. Я просто терпіла це. Я думала, що рано чи пізно це повинно якось закінчитися. Це не припинилося — ставало лише гірше й гірше", – розповіла жінка на ім’я Вікторія, яка втратила чоловіка і матір.
Одним з перших, ще у січні, був захоплений район приватної забудови на півдні міста. Цивільні, які встигли втекти від росіян, розповіли про пережитий жах. "Коли увійшли російські війська, це був не просто кошмар, це був якийсь Армагеддон. Кров, смерті, грабунок. Тридцять чотири роки в шахтах, і все, що я зробив для своєї родини, все це знищено", – розповів літній чоловік.
Журналісти наводять історії й інших мешканців міста, які наважилися на евакуацію лише після того, як бомбардування стали нестерпними. Часто останньою краплею ставала загибель знайомих або власне поранення.
За словами вище згаданої Вікторії, мешканці будинків на вулиці Чернишевського біля в’їзду в місто "просто загорталися в білі простирадла" і виходили просто неба, сподіваючись знайти волонтера, який їх вивезе. Але було вже запізно.
"Люди вмирали там щодня. Ви нічого не можете зробити, щоб втекти – ані підвалу, нічого. Я зрозуміла, що якщо я не поїду, то просто збожеволію", - розповіла вона.
Видання зазначає, що Вікторая була однією з останніх цивільних, хто встиг евакуюватися з Авдіївки. Це було 2 лютого.
Окупація Авдіївки: останні новини
Як писав УНІАН, снарядний голод був не єдиною причиною втрати Авдіївки. За словами секретаря оборонного комітету Верховної Ради України Романа Костенка, проблемою від самого початку цієї битви була та обставина, що місто вже знаходилося у напівоточенні, тож росіянам було простіше досягти успіху саме тут, аніж на якійсь іншій ділянці фронту.
Після виходу Сил оборони з Авдіївки лінія фронту на цьому напрямку вирівнялася. Як пояснили у 3-й окремій штурмовій бригаді, українські підрозділи зайняли підготовлені позиції біля Авдіївки й успішно тримають оборону. Хоча ворог намагається просуватися і далі, ситуація на нових позиціях стабільна.
