24 липня були атаковані військові об’єкти російських окупантів в анексованому Криму. Зокрема сталося влучання у склад боєприпасів у Джанкойському районі. Крім того, за останній тиждень також детонував склад боєприпасів у Жовтневому, й повідомлялося про пошкоджену нафтобазу. Що вже говорити про Кримський міст, який, за словами президента Володимира Зеленського, є законною ціллю України, й має бути нейтралізований.
Важливо розуміти, що для порушення логістики ворога потрібно завдавати саме системних ударів. Крим дуже сильно логістично залежний.
Звісно, основна пропускна спроможність – це залізниця. Паралізація залізничного сполучення значною мірою вплине на логістичне забезпечення окупаційної армії не лише в Криму, а й на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Тобто, на нейтралізації можливості логістики окупаційної армії залізничним шляхом мають бути зосереджені всі зусилля Збройних сил та українських спецслужб.
Саме завдавання системних ударів по Антонівському мосту призвели до так званого жесту доброї волі з Херсонщини
Однак системних ударів для порушення ворожої логістики варто завдавати не лише по залізничній частині Керченської переправи. Удари мають бути комбіновані, в тому числі варто атакувати Чонгарський міст та інші сполучення з материковою частиною України. А також не забувати про Джанкойську станцію та інші залізничні вузли й цікаві нам об’єкти на півострові.
Нагадаю, саме завдавання системних ударів по Антонівському мосту призвели до так званого жесту доброї волі з Херсонщини. Тобто, якщо ми хочемо повторити херсонський досвід (операцію зі звільнення Херсона), то потрібно повторити певні моменти, які допомогли деокупації. Тоді це буде мати ефект. І я не виключаю, що російська сторона, поставши перед питанням значного погіршення логістики, матиме можливість повторення жесту доброї волі вже безпосередньо з окупованого Криму.
Коли такі удари завдаються раз "на півроку", це виглядає виключно як інформаційна складова
В України є достатньо засобів для завдання системних ударів по цій інфраструктурі. Йдеться і про крилаті ракети Storm Shadow, SCALP, зенітні ракети С-200, модернізовані під завдавання ударів по наземних цілях, плюс, в окупантів періодично з’являються повідомлення про завдання ударів з використанням оперативно-тактичного комплексу "Грім-2" (вітчизняна розробка, дальність ураження якої складає до 300 кілометрів).
А чому удари мають бути системними?
По-перше, тому, що, коли такі удари завдаються раз "на півроку", це виглядає виключно як інформаційна складова. Якщо ми маємо на меті погіршити логістику ворога та перейти до безпосередньої деокупації Криму, то, як мінімум, "бавовна" на півострові має бути щотижня.
Удари мають бути не лише системними, а й мають бути комбінованими – одночасно по декількох цілях
По-друге, частота важлива в тому сенсі, що відновлення пошкодженої ділянки чи то автомобільного мосту, чи то залізничного займало, в середньому, 7-10 днів. Варто зробити цей ремонт максимально тривалим.
Наприклад, зараз ворог намагається налагодити логістику двома великими десантними кораблями під прикриттям начебто перевезення цивільних. Це, певною мірою, розв’язує для них питання, але це не ті можливості, які задовольняють окупаційну армію та окупаційну адміністрацію. Кожен десантний корабель може здійснити 4-5 рейсів щодня. Однак кількість вантажу на ньому обмежена. Особливо, враховуючи те, що, окрім військових, вони дійсно перевозять цивільних для прикриття.
Ще один момент – удари мають бути не лише системними (в першу чергу, по залізничній інфраструктурі, мостах та залізничних вузлах), а й мають бути комбінованими – одночасно по декількох цілях. Така тактика – завдання ударів по логістичній складовій - в класифікації НАТО вважається першим етапом каскадного характеру планування операцій з контрнаступу.
Дмитро Снєгірьов, військовий експерт, співголова Громадської Ініціативи "Права Справа"
