Ще до повномасштабної російської агресії Польща передала Україні переносні ракетні комплекси Piorun.
Це найновіший ПЗРК на озброєнні польського війська, який був розроблений фірмою MESKO. Він дозволяє ефективно відправляти в останню путь літаки, вертольоти та інші повітряні цілі, які знаходяться на дальності до 6,5 км та на висоті до 4 км.
Ефективність використання цього ПЗРК в Україні проти армії РФ вразило поляків, бо наприкінці березня міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив про намір збільшити замовлення на ці ПЗРК заради підвищення обороноздатності своєї країни.
Тому виникає цілком логічне питання, а чи не крутішим виявився Piorun за відомий американський Stinger. І для початку можливо просто порівняти тактико-технічні характеристики цих двох ПЗРК, а потім уважно придивитись до їх особливостей.
Характеристики Piorun
- Вага: 16,5 кг
- Потужність бойової частини: 1,82 кг
- Максимальна швидкість ракети: 660 м / с
- Максимальна дальність до мети: 6,5 км
- Максимальна висота цілі: 4 км
Характеристика FIM-92C Stinger
- Вага: 15,2 кг
- Потужність бойової частини: 3 кг
- Максимальна швидкість ракети: 884 м / с
- Максимальна дальність до мети: 6 км
- Максимальна висота цілі: 4,8 км
Щодо характеристик Stinger необхідно одразу зазначити, що за весь час своєї експлуатації з 1981 року цей ПЗРК модернізовувався. Зокрема вказані характеристики із зоною ураження стосуються версії FIM-92C випущеної у 1991 році. І це останні публічні відомі цифри. А можливості сучасної версії FIM-92J: Block I - не публікувались.
Особливості Piorun і Stinger
Проте, при зрівняні зброї невірно покладатися на пряме порівняння цифр тактико-технічних характеристик. У випадку ПЗРК вкрай важливим є можливості головки самонаведення ракети, бо саме вона відповідає за ефективність бойового використання.
Але у випадку Piorun та Stinger вони принципово однакові. В американському і в польському ПЗРК використані комбіновані головки, які працюють одночасно у двох спектрах - інфраачервоному та ультрафіолетовому. Разом із цифровою обробкою сигналів це їм дозволяє легко відсіювати теплові пастки.
Також на Piorun та нових версіях Stinger встановлені неконтактні підривачі, що дозволяє ефективніше "працювати" по таким цілям, як БПЛА.
Водночас головка Piorun, все ж таки новіша і має можливість внесення додаткових налаштувань для підвищення ефективності пострілу. Наприклад, оператор може обрати на спеціальному селекторі тип погоди та цілі, а також обрати режими роботи.
Підсумок
Загалом виходить, що формально Piorun має трохи більшу дальність пуску, хоча на стільки ж програє по висоті. Також польський ПЗРК має легшу на 1 кг бойову частину, хоча ракета повільніша на 200 м/с. Останнє, особливо враховуючи приблизно однакову вагу, говорить про трохи меншу енергетику ракети.
Враховуючи приблизно однакові головки самонаведення, можливо зробити висновок, що американський ПЗРК, завдяки постійним вдосконаленням, тримає перше місце. Але насправді визначити кращий переносний зенітний ракетний комплекс цілком буде реальним після перемоги України, бо стане доступна детальна статистика по пусках та збитих цілях з кожного ПЗРК.
