Громадяни України, які взяли участь у соціологічному опитуванні, у першу чергу відчувають гордість та вдячність до ветеранів війни з Росією.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" з ініціативи "Українського ветеранського фонду" Міністерства у справах ветеранів України 6-7 серпня 2022 року.
Зокрема, за результатами шістнадцятого загальнонаціонального опитування в умовах війни, більше 40% опитаних зазначили, що серед їхніх близьких та рідних є ті, хто брав участь у воєнних діях на території України, починаючи з 2014 року. Так, 54% мають серед близьких тих, хто воював чи воює на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року. Ще 44% сказали, що серед їхніх близьких та рідних є ті, хто брав участь у війні на Сході України у 2014-2021 роках.
Як зазначають соціологи, у термін "ветеран війни" респонденти вкладають різні категорії учасників воєнних дій: для третини це асоціація з ветеранами, які воюють у війні зараз, а для іншої третини – це в першу чергу ветерани Другої світової війни. Ще 14% асоціюють термін з ветеранами АТО (ООС) 2014-2021 року, лише 2% - з ветеранами Афганістану, і 12% - з іншими категоріями учасників бойових дій, 8% – не змогли відповісти.
"Цікаво, що для молоді "ветеран" частіше це учасник Другої світової війни, а для найстарших – той, хто воює сьогодні. Також частіше про ветеранів як про учасників Другої світової війни говорять мешканці сходу та півдня, тоді як респонденти з заходу та центру – частіше під цим терміном мають на увазі бійців, що воюють за Україну сьогодні", - зазначили дослідники.
Крім того, говорячи про ветеранів російсько-української війни, респонденти в першу чергу відчувають вдячність (64%) та гордість (50%). Чверть відчуває сум, коли зустрічає ветеранів, стільки ж відчувають радість.
Як з'ясували соціологи, про інші відчуття опитані згадували менш частіше: провину при зустрічі з ветераном відчувають 3%, сором і страх – по 2%, байдужість, гнів, неприязнь – всього по 1%. Частіше про сум щодо ветеранів говорять жінки, аніж чоловіки. Також дещо частіше відчуває сум ті, хто має близьких серед ветеранів АТО (ООС) 2014-2021 рр. Ті, хто мають знайомих, які воювали у 2014-2021 і продовжують далі воювати, - частіше за інших відчувають вдячність й гордість.
Водночас, більше 90% довіряють військовим ЗСУ, ветеранам нинішньої війни та ветеранам АТО (ООС) 2014-2021 рр. Ветеранам Другої світової війни довірять 67%, 15% - не довіряють, 17% - не змогли відповісти. Ветеранам Афганістану довіряють 62%, не довіряють 19%, не змогли відповісти – 19%. Незалежно від регіону та віку більшість довіряють військовим ЗСУ, ветеранам нинішньої війни, ветеранам АТО. Ветеранам Другої світової війни найбільше довірять наймолодші, тоді як ветеранам Афганістану дещо більше довіряють старші.
Також позитивною рисою ветеранів російсько-української війни найчастіше називають патріотизм – 75%. Також близько чверті зазначили, що ветеранам властива незалежність у прийнятті рішень, дисциплінованість, ще 13% - назвали працьовитість, 9% - законослухняність.
Разом з тим, щодо негативних рис, респондентам було складніше визначати їх щодо ветеранів. Так, 17% взагалі не змогли відповісти на це питання, 11% зазначили, що жодна з перелічених у шкалі якостей не притаманна цій категорії населення. Попри це, третина вважають, що ветеранам властива емоційна нестабільність, чверть – закритість, відлюдькуватість. Стосовно інших якостей (жорстокість, нездатність адаптуватись, схильність до насильства) їх обирали рідше - від 11% до 17%.
До того ж, на думку опитаних, в першу чергу від громадян ветерани очікують підтримки (46%) і вдячності (36%). Про дружнє ставлення, вшанування, розуміння зазначили 20-21%, виконання зобов’язань – 15%. Найменше опитані вважають, що ветерани очікують співчуття – лише 5%.
Також половина опитаних вважають, що для ветеранів російсько-української війни ймовірною є проблема безробіття, трохи менше половини – вважають це малоймовірним. Частіше малоймовірними вважають такі проблеми як конфлікти в родинах ветеранів та зловживання алкоголем чи наркотиками. Щодо ризиків самогубств та порушення законів переважна більшість (не менше двох третин) вважають це малоймовірним для ветеранів. Частіше про можливість згаданих проблем говорять мешканці сходу та чоловіки. Також більш гостро наявність усіх цих проблем відчувають близькі ветеранів АТО, які вже не воюють й адаптуються до життя, тоді як близькі тих, хто ще воює, – більш оптимістично дивляться на потенційні ризики, можливо поки що їх недооцінюючи.
Як з'ясували соціологи, рівень зарплати військових, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, вважають оптимальним 40%, нижчим необхідного - 32%, вищим – 11%, не змогли оцінити – 17%. Стосовно зарплати військових, які служать в тилу, половина оцінили її як оптимальну, 15% - нижче необхідної, вище необхідної – 13%, не змогли оцінити – 22%.
Абсолютна більшість (93%) вважає, що суспільство сьогодні поважає ветеранів, лише 3% мають протилежну думку. Майже 70% опитаних вважають, що держава виконує свої зобов’язання перед ветеранами російсько-української війни, 20% - не виконує. Більше 90% підтримують ідею надання пільг бізнесу, заснованого ветеранами російсько-української війни, лише 6% - проти цього.
Найбільше пільг та гарантій від держави, на думку опитаних, повинні мати ветерани російсько-української війни (50%), особи з інвалідністю (34%) та багатодітні сім’ї (31%). Пільги для пенсіонерів та матерів/батьків одинаків підтримують по 17%, для малозабезпечених і внутрішньо переміщених осіб – по 12-13%, для чорнобильців – лише 1%.
Як проводилося опитування
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3.1%. Терміни проведення: 6-7 серпня 2022 р.
