На Лиманському напрямку українська піхота тримає удар, попри безперервні обстріли. Бійці 53-ї окремої механізованої бригади розповіли, як воюють у Серебрянському лісі, де тривають постійні атаки з боку російських військ. За їхніми словами, обстріли відбуваються цілодобово, а дрони та штурмові групи противника не дають можливості перепочити навіть на мить. Про це йдеться у матеріалі Радіо Свобода.
"Піхота - це, в першу чергу, велика відповідальність. Ми стоїмо на самому передньому краю. АГСники, мінометники розташовані позаду нас, але ми знаходимося на прямому вогневому контакті з ворогом. Треба бути сміливим, бо ситуація цього вимагає", - розповів боєць підрозділу Сергій.
Військові зазначили, що вміння швидко реагувати на зміну обстановки й уважно стежити за деталями - основні якості, які допомагають вижити на передовій.
"Головне - характер, фізична підготовка й мозок. Потрібно вміти швидко аналізувати ситуацію. Важливо навіть те, як ти пересуваєшся на позиціях: коли причаїтися, коли пробігти, а коли папірець у кишеню покласти, а не кинути на землю, щоб не видати своє розташування", - пояснив Анатолій.
Його побратим Анатолій додав, що на полігоні такому не навчишся - ці навички приходять лише в реальних бойових умовах:
"Треба вміти крутитися, інакше - залишишся в тому лісі назавжди".
За словами військового Сергія, постійна проблема - дрони. Вони не лише коригують вогонь артилерії, але й дистанційно мінують територію. Наприклад, нещодавно українці збили дрон із системою скиду на чотири протипіхотні міни, дві з них знайшли і знешкодили одразу, а інші могли б стати серйозною загрозою.
"Якщо дрон вже тебе "змалював" - ти за ті дерева, які там залишились, особливо вже не сховаєшся. Там треба тільки стріляти по тому дрону і йти в бік з того квадрату. Бо інший прилетить і буде тебе шукати", - наголосив Сергій.
Піхотинець Влад каже, що російські війська часто намагаються випалити їхні укриття:
"Наш бліндаж розбомбили декілька разів. Тоді ми зробили його фейковою ціллю: натягнули сітку, поставили ковдру на вході, ніби там хтось є. В результаті ворог знищив його повністю, але ми вже були в іншому місці".
Один із найважчих моментів для піхотинців - вихід на позиції і повернення з них. Боєць Влад пригадав свій перший вихід, коли потрапив із побратимами під обстріл - з самого ранку й до пізнього вечора накривали всім, чим можна: мінометами, дронами, артилерією.
"Як миші бігали, ховались. Міномети, "скиди", артилерія. Після цього я почав вчитись - як ходити, де безпечніше, обдивився всі бліндажі на шляху до позицій, у яких можна сховатися. Швидко навчився. Тепер сам у ролі провідника виступаю. Заводжу, забираю людей", - поділився Влад.
Проте, попри важкі умови, українські військові продовжують тримати оборону.
"В нас там уже просто поле. Це наразі не ліс, а лісопосадка… Там як ідеш і щось летить – ховаєшся за ті пеньки, бо більше нема за що. Так і рухаєшся перебіжками - шукаєш де пеньок більше", - підсумував Влад.
Бої у Серебрянському лісі
Як писав УНІАН, рік тому пресслужба Міністерства внутрішніх справ України показала, який жахливий вигляд через війну має Серебрянський ліс – від спалених дерев залишились лише стовбури, українські захисники перебувають у постійному димі, вогні.
Академік НАН України, еколог Яків Дідух розповів, що ця природна територія практично повністю знищена. Поблизу заказника також дуже пошкоджені унікальні соснові бори на крейдяних схилах Сіверського Дінця у національному парку "Святі Гори".
