Днями британська розвідка зробила прогноз, що наступної зими Росія буде завдавати ударів по українській енергосистемі. Проте не треба бути британською розвідкою - особливо нам - аби розуміти, що буде робити Росія. Думаю, тут ні у кого сумнівів не виникає… Зараз вони, напевне, накопичують запас ракет та безпілотників для використання цільовим чином по енергетичній інфраструктурі України, коли буде максимально довга ніч та низькі температури.

Але в цьому плані законними воєнними цілями є й об’єкти енергетичної інфраструктури на території ворога, а також інші об’єкти, які пов’язані з забезпеченням, наприклад, пальним.

Пригадаймо, куди завдавалися удари Росією, коли вона починала вторгнення? По нафтобазах.

Власне, Сили оборони України відповіли їй тим самим. Коли росіяни завдали удару по Васильківській нафтобазі, за деякий час їм прилетіло по нафтобазі у Бєлгороді… Тобто, все тут йде за законами воєнного часу і, відповідно, до стратегії завдання ударів по ворогу не лише у фронтовій зоні, а й по об’єктах, що живлять угрупування, яке веде бойові дії. Тобто все це стосується регіонів РФ, які прямо прилеглі чи суміжно прилеглі до території України.

Звісно, варто розуміти, що як росіяни, попри всі зусилля, не можуть відправити нас в "темну" (про що свідчить досвід минулої зими), так і ми навряд чи зможемо повністю відправити їх в "темну" (якщо мати на увазі повне знеструмлення Росії).

По-перше, розміри Росії, у порівнянні з розмірами України, значно більші. І такої "довгої руки" в нас поки що немає. По-друге, енергосистема Росії є складніше організованою і складається з кількох, хоча і взаємосполучених, але окремих регіональних енергосистем. Тому вони мають достатньо високий рівень взаємосполучень, які забезпечать необхідні перетоки енергії з місць, де вона є у профіциті, туди, де вона в дефіциті.

Але це не означає, що сценарій темряви для Росії, якщо брати до уваги  її європейську частину і абстрагуватися від решти територій, є неможливим. Оскільки, на відміну від української енергосистеми, в окремих частинах російських регіональних енергосистем є вразливості. З огляду на це, і була зроблена відповідна оцінка керівника Головного управління розвідки.

Щодо кількості областей, які можуть бути знеструмлені, передусім потрібно брати до уваги ті регіони, які знаходяться поблизу зони бойових дій.

Тому що тут об’єкти російської енергосистеми відіграють дуальну роль. З одного боку, вони забезпечують електроенергією побутовий сектор. Однак іде й забезпечення промислового сектору, зокрема і військово-промислового, а також забезпечення збройних сил в місцях постійного базування чи тимчасової дислокації, які використовуються для ведення бойових дій і перекидаються з території Росії на територію України. Плюс - транспорт, особливо залізничний, який живиться електроенергією… Удари з боку України мають призвести до дисфункції таких енергооб’єктів. Наприклад, можна вивести з ладу не дуже дороге обладнання, яке відігравало ключову роль.

Наприклад, немає необхідності знищувати електростанцію, якщо можна вдарити по підстанції, яка забезпечує передачу електроенергії в енергосистему. Немає сенсу підривати опори ЛЕП, бо їх можна легко та швидко відновити. Згадаймо, що основним об’єктом уваги ворога були саме підстанції. Ми, теоретично, можемо робити те саме.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"