Ефективність С-400 сильно залежить від низки факторів / Flickr/Raymond Cunningham

Російські ракети класу «земля-повітря» захопили заголовки ЗМІ. Туреччина, всупереч протесту з боку Заходу, все одно купила системи С-400, в той час як старші С-300 вже потрапили на озброєння багатьох країн включно з режимом у Сирії. Тривають громадські обговорення в країнах Перської затоки щодо того, чи варто їм теж придбати системи ППО у Москви.

А також чи зможе Іран посилити свою протиповітряну оборону, якщо купить С-400. Зважаючи на потужність системи, не дивно, що вона так гучно обговорюється в новинах. Але реальність говорить про те, що справжня цінність таких ракет зовсім не відповідає їхнім теоретичним можливостям. Їхня ефективність залежить від того, хто і як ними користується. Про це йдеться у звіті приватної аналітично-розвідувального центру Stratfor.

Читайте такожУ НАТО стурбовані через початок поставки до Туреччини російських комплексів С-400

Відео дня

У центрі визнають, що ракети «земля-повітря» далекого радіусу дії, такі як С-300 і С-400, - це досить потужна зброя. Власне, С-400 можна занести в список одних з кращих систем на міжнародному ринку сьогодні. Сильні сторони цієї серії ракет в тому, що вони мають досить великий радіус дії, вони гнучкі у протидії різним цілям (головним чином вони націлені проти літаків, але також можуть певною мірою протистояти балістичним і крилатим ракетам), а також їхні сенсори, які, згідно з твердженнями Москви, здатні виявити стелс-літаки.

В руках компетентного і добре підготовленого екіпажу такі системи можуть завдати серйозної шкоди супернику. Радіус дії дозволяє завдавати удар по ключових цілях у небі, таких як летючі танкери з пальним для дозаправлення винищувачів, повітряних штабах і радарах. Гнучка система наведення здатна захистити від різних типів загроз і атак. А хоч і обмежена, але здатність виявляти стелс-літаки дає певною мірою можливість знищувати найсучасніші винищувачі й бомбардувальники.

Однак, попри вражаючі теоретичні можливості, ефективність С-400 дуже залежить від контексту, в якому їх застосовують. Все залежить від типу ворога, з яким системі доводиться мати справу. Приміром, С-400 може стати серйозною загрозою для обмеженого вторгнення ворожих сил. Але батальйон цих систем зазвичай складається з восьми пускових установок, кожна з яких укомплектована чотирма ракетами. 32 ракети вистачить, щоб завдати серйозної шкоди обмеженим ворожим силам.

Читайте такожNational Interest: Росія сама не вірить у силу своїх С-400

Але якщо батальйон С-400 дії в ізоляції або без підтримки інших сучасних систем ППО, йому не вистачить ракет, щоб вистояти в неминучій бійні. Особливо це так у випадку Близького Сходу, де низка гравців розгорнули дорогі системи в складі батарей, а не батальйонів. Це означає, що у них загалом лише 16 ракет напоготові.

Передові російські ракети 40Н6Е теоретично мають 400-кілометровий радіус дії. І це вражає. Але попри це, система С-400 все одно уразлива перед ракетними атаками. Географічні фактори сильно впливають на її корисність. Приміром, гірська місцевість може заблокувати роботу сенсорів. Ціль, яка летить низько, може скористатися географічними перевагами й нерівністю місцевості, щоб уникнути удару С-400. Російська система не зможе успішно перехопити крилаті ракети, які летять низько, на далекій відстані. Вона помітить їх лише за лічені десятки кілометрів.

Більше того, ізольована система С-400 чи навіть батальйон буде уразливою перед насиченою атакою і навіть може бути знищена сама до того, як їй вдасться збити хоча б один ворожий літак.