Використовувати дрони для запуску ракет типу "повітря-земля" і "повітря-повітря" можливо, проте у цьому питанні є кілька ускладнень, вважає український інженер Віталій Бризгалов, який виготовляє для військових ЗСУ безпілотні літаки "Кобра".
За його словами, по-перше, такі ракети важкі, а по-друге, вони будуть коштувати дорожче за самі носії, адже в Україні БпЛА розвиваються в першу чергу як дешевий засіб ураження.
"Одноразовий безпілотний літак, озброєний ракетами, навряд чи зробить понад три-чотири вильоти у багаторазовому варіанті, тому що або впаде, або його зіб'ють. Навіть якщо запустити чотири апарати, які донесуть заряд точно в ціль, це буде значно дешевше, ніж вартість однієї імпортної ракети такого ж класу, з бойовою частиною такої самої ваги. Тому це, в принципі, просто немає сенсу", - пояснив інженер для видання "Фокус".
Він наголосив, що схожі засоби використовувались на початку повномасштабного вторгнення, коли вона була маневровою. Зокрема турецькі дрони Bayraktar TB-2 носили такі керовані ракети та успішно запускали їх, коли окупанти активно просувалися у тил України та не мали нормального захисту від ударів з повітря.
Проте пізніше їх почали використовувати рідше, адже боялись втратити через загрозу застосування ворогом ППО на окупованих територіях. Наразі Україна повинна завдавати ударів по тилах армії РФ, де значно висока щільність засобів ППО та радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Аби запускати керовані ракети з великої відстані, як російські літаки, необхідний інший клас засобів з дуже дорогим обладнанням для зв'язку та навігації. Тому для таких завдань не підійдуть дешеві дрони, які летять в один бік, додають у виданні.
Бризгалов підкреслив, що потрібен літак-винищувач, який може самостійно наводитися та уражати ціль або керуватися віддалено. Також потрібно встановити на них високоефективні системи, до прикладу, радари, що можуть коштувати десятки, а то й сотні тисяч доларів. За його словами, такі БпЛА повинні передавати відео на землю, тому для цього знадобляться оптичні, інфрачервоні або тепловізійні камери.
Крім того, дані мають надходити військовослужбовцям без великої затримки, тому для цього необхідний супутниковий зв'язок.
"Це вже безпілотники дуже високого класу. Об'єктивно такі проєкти не народжуються навіть за чотири, за п'ять років. Дуже дороговартісні і довготривалі розробки. Це, по суті, винищувачі, у яких відсутній пілот. Це робота великих команд інженерів та цілих інститутів", - зауважив розробник.
Бризгалов припустив, що дрон та літак матимуть приблизно однакову вартість, якщо не враховувати неоціненне життя пілота. За словами експерта, дрон можна зробити дешевше, проте він буде поступатися за ефективністю, адже людина-пілот не лише бачить інформацію на приладах, а й "відчуває" літак.
"Я думаю, що в ураженні наземних цілей особливої різниці не буде, але у повітряному бою зовнішній пілот на землі, оператор БПЛА, програє пілотованому літаку", - вважає інженер.
Розвиток дронів під час війни
Раніше командир батальйону безпілотних авіаційних комплексів "Рарог" заявив, що війна між Україною та Росією значно змінилася через постійне покращення військових технологій, особливо у розробці дронів. За його словами, головною причиною розвитку технологій у війні є лінь.
Водночас авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко вважає, що українським далекобійним БпЛА не вистачає масованості виробництва. Він наголосив, що помінявся б з росіянами, аби українці тиснули на масовість, а вони на інтелектуальність.
