На перший погляд, те, що сталося з Євгеном Касеєвим, не назвеш невезінням. Як він сам розповідає, без його відома невідомі люди створити цілу купу компаній на його ім’я і розмістили мільйони доларів на рахунках цих компаній.
«Інколи це здається смішним. Я – таємний мільйонер», - сказав 34-річний перукар журналістам New York Times.
Було смішно, аж поки влада не почала шукати приховані від держави і сплати податків 30 мільйонів доларів. Ім’я однієї людини, яка вела дуже часто справи з компанією, оформленою на вкрадене ім’я Касеєва, самому українському перукарю нічого не каже. Однак, воно впало в око слідчим у США, адже ця людина – Пол Манафорт.
Читайте такожWall Street Journal: Манафорт розповів деталі своєї брудної роботи на Януковича
Американський політтехнолог, який 10 років працював на екс-президента України Віктора Януковича перш ніж стати головою виборчого штабу Дональда Трампа у 2016 році, укладав угоди на сотні тисяч доларів з фальшивою компанією перукаря. Ця компанія називалася Neocom Systems Limited.
Видання пише, що цей епізод – один з прикладів складних фінансових схем, які привернули увагу спеціального представника Департаменту юстиції Роберта Мюллера. Зрештою, Манафорт визнав свою вину в Федеральному окружному суді Вашингтона у п’ятницю.
Шукаючи докази того, що Манафорт ухилявся від сплати податків, слідчі з команди Мюллера виявили цілу мережу офшорних компаній, директорами яких були люди на кшталт Касеєва, які навіть не підозрювали, що їхні імена були використані у злочині. В серпні Манафорта засудили за 8 обвинуваченнями у фінансовому шахрайстві і ухилянні від сплати податків з тих мільйонів доларів, які він отримав від проросійських політичних сил в Україні. Він зміг уникнути другого федерального суду, визнавши свою вину у обмані США за допомогою офшорних компаній і змові з метою створити перешкоди для правосуддя.
Немає нічого нового в тому, що Манафорт використовував фальшиві компанії, щоб сховати і відмити гроші. Так само нічого дивного в тому, що він створив цілу схему із залученням підставних директорів. Такі практики поширені на пострадянському просторі. Але роль і важке становище людей, чиї імена були використані для цього, лишаються до цього часу непоміченими.
«Ця проблема часто виникає», - каже голова Центру протидії корупції в Україні Дарія Каленюк, пояснюючи, що підставні директори першими потрапляють в поле зору прокурорів, щойно починається реальне розслідування.
Інколи ці «директори» - це юристи або жертви викрадення ідентичності. Але часто це «або алкоголіки, або дуже хворі люди, які просто продають свій паспорт за 20 доларів». Один з ризиків в тому, що фальшиві директори можуть спробувати отримати мільйони, записані на їхні імена. Але Каленюк каже, що не пригадує жодного такого випадку.
«Потрібно мати певні знання і освіту, щоб знати, як це зробити», - сказала вона.
«Зазвичай такі люди не знають, як це робиться. І навіть якби вони знали, відібрати компанію у могутнього корумпованого бізнесмена – той ще ризик», - додала Каленюк.
Читайте такожHandelsblatt: Кіпр починає боротися з брудними грошима з України і Росії
Компанії, створені на ім’я Касеєва, мають дуже розмиті назви: April Limited і Neocom Systems Limited. Приміром, в 2009 році Манафорт підписав чек на 750 тисяч доларів на ім’я Касеєва як директора Neocom Systems. Сам перукар дізнався про цей чек з новин у 2017 році, коли про нього написав український депутат Сергій Лещенко. В той час прес-секретар Манафорта Джейсон Мелоні припустив, що документ може бути підробленим.
Neocom Systems не згадувалася під час першого суду над американським політтехнологом так само, як і в його визнанні вини за другим пакетом обвинувачень. Але його колишній партнер Рік Гейтс зізнався, що українські олігархи платили мільйони доларів Манафорту через низку офшорних компаній з розмитими назвами на кшталт Novirex, Firemax і Telmar.
Сам Касеєв каже, що дізнався про свою пасивну роль у заснуванні щонайменше трьох фальшивих компаній 10 років тому, коли податкова міліція почала розпитувати у нього про податкові зобов’язання через діяльність компанії Regional Insurance Union, про яку він ніколи не чув. Це сталося в 2007 році. Його паспорт був вкрадений під час пограбування роком раніше. Спокійний молодий українець, який тільки-но почав свою перукарську справу і, вочевидь, не мав такого багатства, швидко зміг переконати правоохоронців, що сталася крадіжка його особистості. Однак, компанії на його ім’я досі використовуються в укладанні угод. І одна з них під назвою April Limited досі числиться як активний бізнес.
Читайте такожWall Street Journal: Манафорт хотів «зам’яти» справи проти нього за лобізм для України
Деякі бездомні чоловіки стали зірками в ЗМІ, оскільки їхні імена дуже часто фігурували у корупційних справах на пострадянському просторі. Один з таких чоловіків – латвійський безпритульний Ерік Ванагельс. Як виявилося, він «власник» сотень компаній у Великій Британії, на Кіпрі, в Ірландії, Новій Зеландії, Панамі і інших країнах. Його компанії фінансували приватний зоопарк у маєтку екс-президента України Віктора Януковича, який був головним клієнтом Манафорта.
Фінанси самого американця також перетинаються з компаніями Ванагельса і іншого латвійця на ім’я Стан Горін. Його особистість теж викрали. Серед найбільш масштабних трансакцій компанії на ім’я Горіна була угода про продаж «Української кабельної телемережі» партнеру Pericles, яку разом створили Манафорт і російський олігарх Олег Дерипаска. Про це йдеться в позові на Кайманових островах і в корпоративних записах на Кіпрі. Milltown Corporate Services – так називалася компанія, зареєстрована на ім’я Горіна – якийсь час контролювала телевізійні активи.
Інший яскравий приклад стався в Україні минулого року. Тоді поліція пригостила піцою і допитала безпритульного Аркадія Кашкіна. Як виявилося, він був номінально директором низки компаній, які купили українські державні бонди на 1,5 мільйонів доларів. Українські прокурори встановили, що насправді компанією, зареєстрованою на ім’я Кашкіна, керував олігарх Сергій Курченко, який втік в Росію. Суд оштрафував безпритульного, тому що він добровільно дозволив використати своє ім’я.
