этот материал доступен на русском

The Economist: Нова атака проти України нічого не дасть Путіну

15:49, 06 грудня 2018
Світ
2689 0
Володимир Путін / REUTERS

Це було схоже на піратство. Берегова охорона Росії, яка входить в структуру ФСБ, атакувала у Керченській протоці три українські кораблі, після чого захопила їх разом з 23 моряками, поранивши шістьох з них.

Схоплених українців відправили спочатку в Крим, який Росія відірвала від України чотири роки тому. Хоча в 2014 році Москва діяла приховано, заперечуючи свою участь і відправивши «зелених чоловічків» на український півострів. Але цього разу вона діяла відкрито під російським прапором, пише The Economist.

Україні немає чим відбиватися. Вона втратила 80% свого військового флоту разом з Кримом. Адже більшість кораблів базувалися на півострові, а російські війська їх там заблокували. Тепер найбільш грізне судно у розпорядженні берегової охорони Маріуполя – це старий риболовецький човен, конфіскований у турецьких браконьєрів.

Читайте такожPolitico: Росія відриває новий шматок від України, а Європа мовчки дивиться

Російська пропаганда одразу ж звинуватила у президента України Петра Порошенка в організації «провокації» в Керченській протоці. Мовляв, так він хоче підвищити свою популярність перед виборами наступного року. Видання зауважує, що будь-яка прониклива пропаганда містить часточку правди. Опитування свідчать, що у Порошенка дійсно не багато підтримки. Вірогідно, чинний український президент хоче виграти для себе час, а також пов’язати себе зі Збройними силами України – державним інститутом, який користується найбільшою довірою виборців.

Сутичка в Керченській протоці на руку і Путіну. Російський автократ втрачає популярність. Зараз вона нижча, ніж була до анексії Криму. Тож нова атака може освіжити його образ «великого захисника» росіян. Момент для нової атаки проти України теж обраний не випадково. Вона сталася через на тлі річниці Революції гідності, яка повалила проросійський режим Віктора Януковича. Це чудовий момент для Кремля, щоб пригадати різні божевільні теорії змови про ворожий Захід.

Однак, видання зауважує, що ні Порошенко, ні Путін не отримають бажаного. У випадку українського президента, парламент погодився ухвалити воєнний стан після російської атаки в Азовському морі. Однак, він досить обмежений і не такий тривалий, як пропонував Порошенко.

Читайте такожWashington Post: Ризик спалаху повномасштабної війни між Україною і Росією високий

Якщо говорити про Путіна, то окупація Криму на певний час змусила його рейтинг підскочити до 90%. Але цього разу його авантюризм може, навпаки, вилізти боком.

 «Росіяни можуть досі вважати найбільшим досягненням Путіна відновлення величі Росії на міжнародній арені. Але суспільство все дедалі більше втрачає ілюзії щодо російської ізоляції, невирішеного конфлікту із Заходом і факту, що країна постійно намагається «допомогти іншим» за рахунок власних громадян», - пояснив соціолог «Левада-Центру» Денис Волков.

Західна реакція на російську атаку в Керченській протоці була змішаною. Американські чиновники засудили російську агресію. Але Дональд Трамп, який вихвалявся, що за його президенства Росія не посміла б анексувати Крим, цілу добу просто мовчав. А коли він врешті відреагував, то не згадав Кремль прямо, а просто сказав, що йому не подобається ситуація.

Реакція Німеччини теж була стриманою. Канцлер Ангела Меркель весь час була сильним європейським голосом проти Кремля. Після подій в Керченській протоці вона зателефонувала російському автократу, але не засудила його дії публічно. Критики Меркель кажуть, що її позиція ослаблена німецькою зацікавленістю в побудові «Північного потоку-2». Інші ж говорять про те, що канцлер надто зайнята змінами лідерства в її партії, щоб помічати агресію Росії.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter