этот материал доступен на русском

Bloomberg: Путін тримає в таємниці злочини Сталіна в битві проти Заходу за пам'ять Другої світової війни

13:40, 13 лютого 2020
Світ
8121 0
REUTERS

На тлі підготовки до 75-ї річниці закінчення Другої світової війни, президент Володимир Путін посилює свій захист Йосипа Сталіна й відкидає всі заклики відкрити таємні архіви, в яких зберігаються дані про вбивство радянською державою мільйонів власних громадян.

Про це пише Bloomberg, додаючи, що йдеться про такі місця, як Бутово, де понад 20 тисяч жертв лежать в братських могилах на території колишнього маєтку царистської ери всього за 32 кілометри від Москви. Декого з похованих тут людей отруїли до смерті газом у кузові вантажівок, які везли їх в самій білизні до місць масових вбивств в часи сталінського «Великого терору» в 1937-1938 роках.

Читайте такожNew York Times: Ми досі живемо у світі Сталіна

«Ми повинні знати правду. Нам не варто намагатися все приховати», - каже православний священик Кирило Каледа, чий дід теж став жертвою тих подій. Сам священик тепер бере участь у кампанії за повне розкриття даних про долі жертв сталінських репресій.

В той час, як Кремль запрошує світових лідерів на урочисті події в травні, присвячені перемозі в тому, що росіяни називають «Великою вітчизняною війною», Путін загострює свою риторику проти західного осуду пакту «Ріббентропа-Молотова» від 1939 року, який уклали Йосип Сталін й Адольф Гітлер. У вересні Росія засудила резолюцію Європарламенту, яка прирівняла нацистську Німеччину й СРСР. В документі йшлося про те, що таємні домовленості між ними про поділ Польщі й країн Балтії «відкрив дорогу» початку війни. Чутливість Путіна до історичної спадщини Сталіна відображає його погляди на радянську роль у Другій світовій війні, в якій СРСР втратив близько 27 мільйонів громадян.

Читайте такожThe Economist: Путін реабілітує пакт Сталіна з Гітлером заради удару по європейській ідентичності

Російський президент поставив перемогу у війні в центр ідеологічних зусиль, націлених об’єднати росіян навколо його бачення могутньої держави, непримиренної щодо свого минулого й здатної виступити проти Заходу після принизливого занепаду радянської супердержави. Але це бачення гостро суперечить масовим репресіям в часи Сталіна й історії окупації Східної Європи після війни. Підготовка до річниці завершення Другої світової війни також відбувається паралельно з процесом конституційних змін, які Путін просуває, щоб й далі правити Росією після закінчення його президентського терміну в 2024 році.

Путін використовує патріотизм для зміцнення народної підтримки у його конфронтації зі США й їхніми союзниками, яка почалася після анексії українського Криму в 2014 році й військового вторгнення в Україну. Після того росіяни більше п’яти років страждають від обвалу доходів через міжнародні санкції. Путін критикував «культ особистості» Сталіна й називав його методи «неприйнятними» в інтерв’ю, яке він дав у 2017 році режисеру Оліверу Стоуну. Однак, він звинувачував Захід у використанні цих проблем для приниження СРСР і Росії. За словами російського президента, лідера комуністів «надмірно демонізували».

Читайте такожDie Welt: Угода Гітлера зі Сталіним досі розділяє Європу, і Україна – одна з жертв

Те, як Путін захищає Сталіна й радянські злочини, може підірвати російські спроби ослабити напругу у відносинах із Заходом. Адже президент США Дональд Трамп і прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявили, що розглядають запрошення в Росію на урочистий парад на Червоній площі в Москві 9 травня. Президент Франції Еммануель Макрон сказав, що збирається приїхати. У грудні Путін сказав лідерам колишніх радянських республік, що Кремль нібито був змушений підписати пакт «Ріббентропа-Молотова», щоб зміцнити оборону СРСР після «зради» Британії й Франції, які в 1938 році уклали Мюнхенську угоду з Гітлером.

«Вони хочуть перекласти провину за початок Другої світової війни з нацистів на комуністів», - сказав Путін під час виступу на державному телебаченні.

Він також неодноразово критикував Польщу, звинувачуючи її у «змові» з Гітлером й називаючи польського посла в нацистській Німеччині «антисемітською свинею».  Свої заяви він намагався підкріпити документами з радянських архівів. Але водночас колишній офіцер КДБ не хоче відкривати доступ до даних про репресії, які проводив НКВС.

Читайте такожПосол Німеччини відповів Путіну: СРСР разом з німцями брав участь у грубому поділі Польщі

В грудні під час зустрічі з радою з прав людини Путін скептично поставився до закликів створити відкриту базу даних про вбивства в часи Сталіна. За його словами, відкривати записи НКВС – це «великий ризик».

«Ми знаємо, як НКВС працювали в 30-ті. Відкриття всіх цих справ може бути не приємним для нащадків», - сказав російський президент.

Видання нагадує, що саме Путін закрив доступ до архівів КДБ в 2006 році після 15 років відносної відкритості, яка з’явилася після падіння комунізму в 1991 році.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter