Як пише оглядач The Financial Times Гідеон Рахман, "харизматична аура" Барака Обами більш не може приховувати гірку правду: зовнішня політика Білого дому переживає кризу. Підписані в Москві угоди про скорочення ядерних арсеналів і транзитні маршрути "не можуть згасити тліючий антагонізм, породжений торішньою війною в Грузії". Більш того, Обамі не вдалося добитися підтримки Кремля з іранської проблеми - значить, ухвалення нових санкцій через ООН утруднене.
Оглядач вважає, що ця тупикова ситуація вказує на проблему в підході Обами до Росії: він намагається позбутися непотрібного антагонізму, що з`явився за його попередника, і співпрацювати так, щоб вигравали обидві сторони (модель win-win), тоді як у Кремлі ці відносини як і раніше сприймають як свого роду "армрестлінг". Зокрема, приниження значущості питання про Грузію трактується як готовність визнати за Росією "сферу впливу" на пострадянському просторі.
Тим часом на батьківщині Обаму його політичні опоненти, консерватори, називають "другим Джиммі Картером", маючи на увазі слабкість і наївність останнього в зовнішній політиці. У цій ситуації важливо, пише Рахман, щоб молодий ліберал Обама не піддався цьому тискові через помилки в Ірані й Росії, твердо дотримувався свого зовнішньополітичного курсу і не повторював помилок Кеннеді (В`єтнам) і Картера (провальна операція з порятунку американських заручників у Тегерані).
