У Самарканді стартував саміт ШОС. Але, незважаючи на задоволену фізіономію Путіна на зустрічах з лідерами країн, які в ньому беруть участь, настрій у нього так собі. Все через чергове загострення азербайджано-вірменського конфлікту.

У 2020-му, коли Азербайджану вдалося провести успішну військову операцію з повернення під свій контроль частини територій Нагірного Карабаху, прем'єр Вірменії Пашинян також звертався за військовою допомогою до Путіна і ОДКБ. Але відмову надавати військову допомогу того разу Путін обґрунтовував тим, що Вірменія сама не визнала незалежність Нагірного Карабаху. А за міжнародним правом Нагірний Карабах - територія Азербайджану.

Але цього разу війська Азербайджану вже обстрілюють безпосередньо територію Вірменії. Мета і натяк зрозумілий - Азербайджану необхідний транспортний коридор в Нахічевань, щоб мати прямий доступ в свій анклав і вихід на кордон з Туреччиною. Без згоди і прикриття якої, природно, Баку не пішов би на такий крок.

Відео дня

Але Путін і цього разу "ковтнув" і підставив другу щоку. На саміті ОДКБ у відеоформаті, який пройшов напередодні за запитом Єревана, країни-учасниці відмовили Вірменії в направленні військового контингенту в район бойових дій. Більш того, в соцмережах поширюються відео, на яких нібито пост ФСБ був обстріляний ЗС Азербайджану.

Висновків з чергового загострення (вони ще будуть обов'язково і далі) кілька:

- ОДКБ, яка створювалася РФ як альтернатива НАТО - фейк. Ніяких гарантій територіальної цілісності він не дає, як і військового захисту його країн-учасниць.

- Ердоган в черговий раз завдав репутаційного "удару в спину" своєму "другові" Путіну, скориставшись моментом, коли ЗСУ успішно перейшли в контрнаступ на харківському напрямку і вся увага Кремля спрямована на Україну.

Ну, а саміт ШОС - це соло Сі, який здійснює свій перший закордонний вояж з початку локдауна в 2020-м. Причому першою країною, яку він відвідав (і запевнив у підтримці суверенітету і територіальної цілісності), став Казахстан. Ще одна країна-учасниця ОДКБ.

Цей сигнал, природно, прозвучав саме для Путіна, пропагандисти якого (в тому числі вірменського походження - чоловік Маргарити Симоньян) встигли "відзначитися" раніше прямими погрозами на адресу Казахстану, погрожуючи повернути "споконвічні території РФ" на півночі країни.

Сам саміт, на якому Сі присутній особисто - це відповідь Китаю Вашингтону після загострення навколо Тайваню. Китай формує свою "вісь" союзників. Але поки це, скоріше, лише "клуб" антифанів США і прихильників "багатополярного світу", які прагнуть диверсифікувати джерела пільгового кредитування (Банк ШОС, де основний спонсор роздачі дешевих кредитів - Пекін), і збалансувати геополітичний вплив Вашингтона в світі.

Але ні про які перспективи перетворення його в альтернативу НАТО не може бути й мови.

Дві країни учасниці "ядерного клубу" і ШОС - Індія і Пакистан - мають територіальні претензії один до одного і перманентно балансують на межі військового конфлікту. Індія з Китаєм також, до речі, має територіальні суперечки і мали військові зіткнення не так давно в прикордонних територіях.

Ну, а РФ, як би не пижився на камери Путін, грає в ШОС, м'яко кажучи, не першу, і навіть не другу скрипку.

Максим Ялі, кандидат політичних наук, професор Національного авіаційного університету, член-кореспондент Академії політичних наук України.