На тлі обговорення можливої зустрічі президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна, йдеться також про місце, де вона може відбуватись. І хоча я вважаю, що говорити про це зараз зарано, вже йшлося про можливість зустрітися в Москві, Будапешті тощо.
Впевнений, що буде перелічена ще величезна кількість міст і країн. Багато інформації "від джерел", яка є зараз – доволі сумнівна. Але важливо зазначити, щоб була вибрана якась нейтральна країна. Нагадаю, саме тому свого часу зустрічі Путіна та тодішнього президента США Байдена відбувалися в Женеві.
В цьому сенсі, наприклад, Угорщина, яку зараз найчастіше називають як можливе місце зустрічі Зеленського і Путіна, не є нетральною до України. У нас із Угорщиною постійні дипломатичні конфлікти, адже вона відстоює і поширює наративи Кремля. Тобто, Будапешт яскраво демонструє, що він - на боці Путіна. Таким чином, це місце для нас не є зручним.
Крім того, у 90-х роках саме в Будапешті вже був підписаний меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. І ми всі знаємо, чим це закінчилось для нашої країни. Цей негативний символізм також впливає…
Загалом, на мою думку, 90%, що протягом наступних двох тижнів зустріч між Зеленським та Путіним не відбудеться. Так, президент США Дональд Трамп цього прагне і намагається таку зустріч організувати. Але інші його намагання – приміром, заяву зупинити війну за 24 години – ми вже бачили. Тому ймовірність, що це справді може статись найближчим часом, дуже мала.
Крім того, Москва вже "дає задню": вже пролунала заява помічника президента Росії Юрія Ушакова за підсумками телефонної розмови Володимира Путіна і президента США Дональда, що, мовляв, в РФ вивчать можливість підвищення рівня представників делегації на переговорах України та Російської Федерації. Тобто, жодного офіційного підтвердження з боку Кремля щодо готовності Путіна зустрітися із Зеленським немає.
Можна припустити, що в Москві бояться ще й того, що з їх боку така зустріч буде своєрідною "легітимізацією" Зеленського, адже Путін вже довгий час повторює, що той не є легітимним президентом України, а тому підписувати з ним жодних угод Росія не може…
Своєю чергою, Україні також не потрібен двосторонній формат. Ми потребуємо підтримку наших партнерів, щоб вони особисто могли фіксувати вимоги, які на такій зустрічі висуватиме Путін.
Таким чином, зараз продовжується гра. Всі чудово розуміють, що Путін не налаштований зупиняти війну і максимально тягне час, продовжуючи бойові дії. Для нього важливо вести розмови з Трампом, роблячи вигляд, що зацікавлений у вирішенні питання. Але мета цих розмов – уникнути (та позбавитись) санкцій. Україні ж важливо переконати Трампа, що Росія не планує зупиняти війну (адже Трамп вірить, що Путін хоче мирної угоди), що шлях до миру – введення додаткових санкцій з суттєвими наслідками для російської економіки. І нам важливо отримувати зброю, щоб змінити ситуацію на полі бою. Лише такі обставини можуть призвести до того, що Путін погодиться на справжді перемовини і певні компроміси.
