Фото Shutterstock

В свою чергу це стане початком реформи приватного права і створить сприятливий бізнес-клімат для залучення іноземних інвестицій. Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції заявив заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Пєтухов.

Читайте такожГройсман вважає необхідним прийняття Виборчого кодексу

«Ми вважаємо, що зараз, коли нам необхідно провести дерегуляцію та залучити іноземні інвестиції, створити зрозумілі для всього світу умов ведення бізнесу, нам необхідно це зробити», - сказав Пєтухов.

Відео дня

За його словами, Господарський кодекс, прийнятий у 2003 році, увібрав в себе безліч застарілих радянських норм. Прийняття даного документа призвело до неузгодженості в законодавстві, оскільки в багатьох аспектах документ перетинається з Цивільним кодексом, який базується на європейських нормах. Також чиновник зазначив, що в інших країнах немає документів, які б за змістом відповідали українському Господарському кодексу. За словами заступника міністра, Міністерство юстиції сформує робочу групу для розробки концепції реформи приватного права. Після публічного обговорення концепції реформи будуть розроблені конкретні норми, яких потрібно буде вжити у зв'язку з відміною Господарського кодексу.

«Ми готові обговорювати будь-які питання збереження, переносу окремих інститутів регулювання, які є в Господарському кодексі, але ми вважаємо, що не може бути збережений Господарський кодекс як окремий документ, тому як немає окремого конкретного предмета регулювання», - сказав заступник міністра. Дана реформа включає не лише скасування Господарського кодексу, але й перегляд норм Цивільного кодексу, додав чиновник.

За словами представниці неурядової організації EasyBusiness Аліни Свідерської, дана ініціатива виникла після звернень міжнародних компаній, які хочуть інвестувати в Україну, але їм заважає правова невизначеність і дублювання норм законодавства у сфері господарської діяльності. «Навіть коли проблема доходить до суду, то і суди відіграють цими дублюючими нормами, і виходить, що у нас немає правової визначеності», - заявила Свідерська. Вона пояснила, що мова йде не про повне скасування всіх норм кодексу, оскільки корисні працюють норми будуть перенесені в інші законодавчі акти. Також Свідерська додала, що скасування господарського кодексу не веде до скасування господарських судів. «Ми говоримо лише про уніфікацію норм, які регулюють бізнес-відносини», - додала вона.

Представник офісу ефективної регуляції при Міністерстві економічного розвитку Олександр Бевз повідомив, що скасування Господарського кодексу поліпшить регуляторне поле в Україні. «Ми вважаємо, що та частина кодексу, яка регулює окремі сфери бізнесу, зокрема будівництво, зовнішньоекономічну діяльність, ті норми, які є в спеціальній частині не відповідають потребам регулювання і взагалі не є регулюючими», - пояснив він.

Керуючий партнер юридичної фірми «Авеллум Партнерс» Микола Стеценко повідомив, що іноземні інвестори очікують від України максимальної прозорості, зрозумілості та передбачуваності трактування законодавчих норм. «Ті форми, які сьогодні існують в Господарському кодексі, є рудиментом радянської системи, вони були зафіксовані в цьому кодексі, щоб відобразити те, як розвивалося корпоративне законодавство початку 90-х років», - додав експерт. На його думку, в Україні настав час скасувати ці норми і перейти до тих, які діють у західних країнах, і яких чекають інвестори. Також необхідно відшліфувати норми Цивільного кодексу, окремих законів, в тому числі про акціонерні товариства, і прийняти закон про товариства з обмеженою відповідальністю, додав експерт.

Як повідомляв УНІАН, міністр юстиції Павло Петренко в грудні 2014 року заявляв, що система господарських судів в Україні повинна бути ліквідована, а слідом за цим – скасовані Господарський процесуальний і Господарський кодекси. Уряд затвердив і передав до Венеціанської комісії відповідний законопроект.

Господарський кодекс був прийнятий у 2003 році та набрав чинності в 2004 році. Документ встановлює правові норми господарської діяльності, яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.