«Противники земельної реформи встигли за ці роки розбагатіти завдяки різним оборудкам на тіньовому ринку земель, і нині колосальні фінансові ресурси йдуть у ЗМІ на оплату дискредитації законопроекту», - розповів у інтерв’ю «Урядовому кур’єру» голова Державного агентства земельних ресурсів Сергій ТИМЧЕНКО.
Однак, за його словами, при цьому ніхто не роз’яснює селянам, що раніше вони були віртуальними власниками землі, бо не могли реально розпоряджатися нею на свій розсуд.
«Продати її вони не можуть, у банк закласти теж – щоб узяти кредит на розвиток, закупівлю техніки, пального чи добрив», - зазначив голова Держземагенства.
На думку С.ТИМЧЕНКА, противники земельної реформи настільки спотворили її мету, що власники паїв починають говорити, мовляв, їм не потрібна земля, власність, бо у них її відберуть.
«Я гарантую – ніхто не відбере цю землю. Ця земля – така ж власність, як будинок, зведений селянином, у якому він проживає з сім’єю. Хочеш – живеш у ньому, хочеш – продаєш, хочеш – здаєш в оренду. Право власності – це конституційне право громадян володіти своїм майном. А паї саме перетворюються в майно громадян завдяки реформі», - пояснив він.
Як відзначив голова Держземагентства, дехто з фермерів також проти земельної реформи, бо відносини між ними й орендодавцями входять у більш цивілізоване русло.
«Але ми готові працювати з фермерами і враховувати їхні пропозиції. Однак з практикою, коли фермер платить людям за оренду як кому на душу ляже, треба закінчувати. Нам, безперечно, важливо, щоб фермерські господарства піднялися і твердо стояли на ногах, але не за рахунок обману селян», - наголосив С.ТИМЧЕНКО.
Водночас він підкреслив, що поспішати з продажем паїв не потрібно.
«Я запевняю, що ціна на землю буде рости, і орендна вартість також. Ми маємо виправити абсурдну ситуацію, коли власник паю, а це в середньому 4 га найродючішої землі, перебуває за межею бідності. У перший рік після відміни мораторію, за прогнозами аналітиків, гектар коштуватиме 300-500 євро», - заявив голова Державного земельного агентства.
Він відзначив декілька чинників зростання вартості землі. Передусім це об’єднання багатьох земельних ділянок в одну, зручну для обробітку та інвестиційно привабливу. Другий чинник – розвиток інфраструктури агропромислового комплексу: елеватори, зерносховища, техніка, під’їзди, залізничні гілки. Третій – контроль і підвищення якості ґрунтів.
«Якщо держава відстежуватиме й жорстко каратиме тих, хто приводить наші чорноземи до деградації, якщо будемо дбати, щоб якість ґрунтів покращувалася, то ціна такої землі лише зростатиме», - сказав С.ТИМЧЕНКО.
Голова Держземагентства переконаний, альтернативи земельній реформі немає.
«Її треба завершити, і на це є політична воля керівництва держави. Бо якщо залишимо все так, як є, то далі ситуація лише погіршуватиметься. Нині тупцювання на місці рівнозначне десятьом крокам назад при тих темпах розвитку, що спостерігаються у світі. Нам потрібно рухатися вперед, а не повертатися до сохи. Звичайно, законопроект «Про ринок земель» не ідеальний. Він, як конструктор Lego: начебто все передбачили, але якщо десь буде діра, ми будемо її закривати новою деталлю, тобто нормою закону», - запевнив С.ТИМЧЕНКО.
