Високомобільні десантні війська Збройних Сил України були створені на базі частин та з’єднань повітряно-десантних військ Збройних сил Радянського Союзу. Першим начальником вітчизняних ВДВ було призначено генерал-майора Віталія Раєвського, який під час бойових дій в Афганістані командував єдиною у складі 40-ї армії десантно-штурмовою бригадою. Сьогодні командувач високомобільних десантних військ Збройних Сил України – полковник Олександр Швець.
Високомобільні десантні війська призначені для охоплення противника з повітря, виконання бойових завдань у його тилу, дій в ході спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій і виконання завдань, які неможливо ефективно вирішити іншими силами та засобами.
У мирний час ВДВ займаються бойовою підготовкою, нарощують свою боєздатність, беруть активну участь у миротворчих операціях, виконують заходи програм міжнародного військового співробітництва.
На сьогодні до складу ВДВ входять 25-та окрема Дніпропетровська повітряно-десантна бригада, 95-та окрема аеромобільна бригада, що дислокується у Житомирі, 79-та окрема аеромобільна бригада, що дислокується у Миколаєві, та 80-й окремий аеромобільний полк, що дислокується у Львові.
Підготовка офіцерських кадрів для високомобільних десантних військ здійснюється у Військовій академії, що розташована у місті Одеса, а сержантських кадрів – у 169-му Навчальному центрі Сухопутних військ, що дислокований на Чернігівщині.
Поступово удосконалюється екіпіровка воїнів-десантників, їх особиста зброя і бойова техніка, засоби індивідуального десантування та засоби десантування вантажів і техніки.
За роки незалежності України особовим складом частин ВДВ були здійснені нічні стрибки з парашутом, відновлена практика виконання вправ стрільб зі стрілецької зброї з вертольотів та літаків у повітрі, десантування бойової техніки і вантажів в ході тактичних навчань.
Але найголовнішим для десантників залишається повітряно-десантна підготовка. З початку 2013 року воїни крилатої піхоти виконали понад 15 тисяч стрибків з парашутом.
Військовослужбовці високомобільних десантних військ постійно беруть активну участь у міжнародній діяльності Збройних Сил України. Воїни-десантники гідно виконували миротворчі завдання на територіях більше як 10 країн світу, зокрема, республік колишньої Югославії, Іраку, Кувейту, Лівану, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Ефіопії та Еритреї, Грузії, Республіки Конго.
Частини та підрозділи ВДВ – найбільш активні учасники заходів міжнародної програми НАТО “Партнерство заради миру”.
Довідка. З появою ранцевого парашута Г.Є. Котельникова, з’явилася реальна можливість доставки у короткі терміни парашутним способом у тил противника військових формувань для виконання бойових завдань літаками без їх посадки на аеродроми.
2 серпня 1930 року вперше у світі в СРСР на навчаннях Московського військового округу був висаджений повітряний десант парашутним способом. У подальшому повітряні десанти у кількості від декількох сотень до декількох тисяч десантників зі зброєю, спорядженням та бойовою технікою висаджувались практично на всіх навчаннях і маневрах у ході яких продовжувалось удосконалення виучки особового складу повітряно-десантних частин щодо десантування парашутним, посадочним і комбінованим способами та дій у тилу противника в ході виконання бойових завдань.
Використання парашута для десантування особового складу призвело до появи нового елементу оперативної побудови військ – повітряного десанту та нової форми спільних операцій – повітрянодесантної операції.
Приклад успішних дій повітряних десантів був продемонстрований на маневрах Київського особового військового округу у вересні 1935 року, де були присутні більше двадцяти генералів та офіцерів військових делегацій Англії, Франції, Італії, Польщі та інших країн. За 1 годину 50 хвилин було десантовано парашутним та посадочним способом близько 5 тисяч людей зі зброєю, спорядженням та технікою, включаючи танки і артилерію. Десант захопив переправи через Дніпро, чим сприяв військам, що наступали з фронту, форсувати водну перешкоду з ходу та не допустити підходу резервів противника.
