Керівництво України ледь не захлинається від щастя з приводу головування Польщі в Раді Європейського Союзу (з 1 липня 2011 року), і це якось починає насторожувати. Усім зрозумілі аргументи «за», бо Польща досить часто виступала свого роду адвокатом України в європейських структурах. Водночас виникає питання: чи не занадто ми наївні, гадаючи, що завдяки підтримці Польщі ми отримаємо угоду про асоціацію з ЄС, хоча влада в напрямку європейської інтеграції мало що робить?
Весь робочий візит голови Верховної Ради України Володимира Литвина до Польщі, що відбувся на другий день її головування в Раді ЄС, був пронизаний темою європейських устремлінь України. Хоча формальною метою візиту була участь Литвина у XX Фестивалі української культури, який проходив у місті Кошаліні.
Під час дебатів «Двадцять років незалежності України очима політиків» не так багато говорилося про минуле, більше торкалися проблем майбутнього. Литвин заявив, що для України дуже важливо завершити переговорний процес щодо угод про асоціацію та про зону вільної торгівлі до 31 грудня 2011 року, коли закінчиться головування Польщі в ЄС. Треба, як він висловився, «перевести у фінішну частину» переговори з цих питань.
Він пояснив польським політикам, що вже з осені цього року, по суті, розпочнеться підготовка до виборів в український парламент, хоча самі вибори мають відбутися аж у жовтні 2012-го. Тоді в Україні відкриється, так би мовити, виставка пропозицій для електорату – з метою сподобатись виборцям, і вже буде не до серйозних розмов. За словами Литвина, підписання угоди про асоціацію потрібне, «щоб процес євроінтеграції України мав етапи фіксації», тобто передбачав конкретні кроки і дії з обох сторін. Він сказав, що дуже важливо не допустити «розчарування, насамперед у політичному середовищі України».
Ще український спікер порадив «дивитися на Україну не з точки зору негативу, а з точки зору позитиву». «Бо мене насторожує те, що останнім часом переважно інформація має негативний відтінок, а життя в Україні набагато різноманітніше, ніж хтось хотів би його бачити», - додав він.
Маршалок Сейму Республіки Польща Гжегож Схетина весь час переконував, що Польща допомагатиме Україні в її амбіціях щодо ЄС, але підкреслював, що Україна сама цього хотіти і для цього робити серйозні кроки. Він нагадав, що Польща протягом двадцяти років проходила «цю дорогу». За його лсовами, Польща рада буде бачити Україну й українців в ЄС, у шенгенській зоні. «Україна знаходиться на перших кроках, але цю дорогу розпочато, і вона мусить бути пройдена, бо якщо цього не відбудеться, то це буде наша спільна поразка».
Водночас депутат Європарламенту Павел Коваль був менш компліментарний щодо України. Він зазначив, що чим більше розмов точиться щодо угоди про асоціацію між Україною та ЄС, «тим частіше в Європарламенті з’являється хвиля песимізму, україноскептицизму». При цьому він підкреслив, що головування Польщі в Раді ЄС є одним з останніх серйозних шансів у найближчій перспективі, коли європейський шлях України може отримати підтримку. Бо з наступного року головування переходить до Данії, і для України це не буде такий сприятливий період. За його словами, важливо, щоб до нового року «підписати цю угоду і хоча б її парафувати та розпочати процес ратифікації». «Треба, щоб українські й польські політичні сили на цьому зосередились», - наголосив Коваль. І потішив, що не все так зле в Україні, особливо коли бої між політика не тільки будоражать державу, а й виходять далеко за її межі. Він зазначив, що тут Україна та Польща дуже подібні. За його словами, на відміну від Росії, Німеччини та Франції, Україна й Польща «всі свої внутрішні конфлікти показують назовні», маючи на увазі протистояння влади та опозиції. Хоча в Польщі не переслідують в судовому порядку опозиційних політиків.
…Оксана Білозір на XX фестивалі української культури в Польщі виступала в ролі як депутата, так і співачки. Замість офіційних слів вона заспівала пісню, яку не раз виконувала з різних сцен, - «Ой зелене жито, зелене…» Присутні гаряче їй аплодували. Таких оплесків і щирих облич вона точно не бачила і не побачить в українському парламенті. На відміну від зовнішньополітичних смикань України, український фольклор близький і зрозумілий нашим братам-полякам.
Надія Пришляк, УНІАН
