Для новітньої, пострадянської історії серпень місяць - фатальний, містичний. Традиційно це час політичних криз, переворотів, природних катаклізмів.
Реальності нинішнього серпня - загибель людей у шахтах, паводки і повені в Карпатах, суха і спека, дощі, грози, град «з куряче яйце» в Криму, блискавки вбивають людей... Ще авіаційні й автомобільні катастрофи «дарує» нам цей останній місяць літа - серпень.
Пам`ятаєте, в серпні 1991 року стався путч, після якого розвалився СРСР. У серпні 1998 року дефолт у Росії боляче ударив і по економіці країн СНД, у тому числі і України. На серпень випадає максимальна кількість морських і автомобільних аварій, катастроф, трагедій.
Навряд чи серпень - космічне прокляття, мана чи зла доля, які взяли за звичай дошкуляти нам наприкінці літа. Мій знайомий священик пояснює літні нещастя цілком раціонально - «люди втомилися, розслабилися від спеки, працюють упівсили».
Утім, катастрофи серпня можна вважати відплатою, змовою, чарами, випробуванням, уроком. Неясним залишається лише те, хто ж планує на кінець літа «відплати і змови» - для кого, а головне, за що? Кому призначені ці «випробування і уроки»? Щоправда, є версія, що біди серпня «розчищають місце для створення».
Тобто у літніх катастроф найширший діапазон оцінок - від жаху перед ними до їх вітання як рятівного очищення від гріхів тяжких.
Але чому все-таки серпень? Чому кінець літа? Може, як казав священник, причина - в поверненні багатьох людей з відпусток і максимальній «расслабусі» тих, хто працює? До речі, серпень - був і є традиційний місяць неробства для українського політичного класу, чиновників, іншого високого начальства.
Цікаво, що люди при владі саме в серпні чомусь наполегливо намагаються переконати обивателів, що попереду «тиша та благодать», процвітання і благоденство, пропонуючи забути, що країна розірвана політичними суперечностями, бідністю і багатством, злом і добром, «підписантами» і плагіатом високопоставлених чиновників.
Особисто я думаю, що в українського «соціального менеджменту», міністрів і капіталістів, інтелектуалів просто «дах їде» від вигаданих успіхів, віртуальної політичної благодаті. Щоправда, приводи і причини у всіх різні. Вирішили, що Бога за бороду схопили.
Ось, наприклад, українці дізналися від прем`єр-міністра про те, що Україна «попереду планети всієї щодо вирощування та урожаю кукурудзи», що Україна стане продовольчим складом всього цивілізованого людства.
А успіх, як відомо, - зона підвищеного ризику. Адже ніхто не вірить, що проблеми позаду, що повернення до старого не буде. До речі, згадую фразу президента України про те, що він знайшов напрям руху і став надійним шофером 46-мільйонної країни. Товариш Сталін теж кермував локомотивом, який «летів до комунізму», щоправда, розбився, не доїхав.
Катастрофи в серпні - це свого роду «послання» всім нам, обивателям, про те, що час оздоровити погляди, змінити пріоритети, розлучитися із стереотипами, міфами, дебільними традиціями, які загрожують країні, де ми живемо, ростимо дітей і онуків.
Пам`ятаєте, в романі «Соляріс» Станіслава Лема джерелом проблем і трагедії героїв книги стали не зовнішні загрози, а внутрішній некомфортний світ, грішне минуле астронавтів.
Іншими словами, нещадний серпень попереджає всіх нас! Зовсім як мудрий послідовник Христа писав в Апокаліпсисі.
Загалом, будемо пильними, українці!
Віктор Тимошенко, Львів Фото автора
