Експертам добре відомо, що чинники дестабілізації фінансової системи країни і різкої девальвації національної валюти можуть бути не тільки суто економічні, але і політичні. Зокрема, сприяє виникненню девальваційних тенденцій загострення політичного протистояння, оскільки у разі могутніх політичних потрясінь населення і бізнес починають справедливо хвилюватися за збереження своїх грошових заощаджень. І це провокує їх на відповідні дії, що, як правило, має негативний вплив на стабільність фінансової системи і курс національної валюти.
Українським фінансам вже доводилося на собі випробовувати даний ефект. Найяскравіше він виявився наприкінці 2004 року, коли сотні тисяч і навіть мільйони співвітчизників вийшли на площі з протестами проти діючої на той момент влади. Нагадаємо про вплив тих подій на банківську систему і валютний ринок держави.
Валютний курс до Майдану становив в Україні близько 5,3-5,4 гривні за долар. Причому, він фактично застиг на даному рівні ще з 2000 року - після обвалу національної валюти під час фінансової кризи 1998-1999 років. Проте валютно-курсова стабільність була порушена в останні місяці 2004 року, хоча економічних передумов до цього не було – зокрема, експорт з України набагато перевищував тоді імпорт.
Попит на вільно-конвертовану валюту в жовтні-листопаді-грудні 2004 року різко зріс. Населення масово кинулося в банки забирати свої, в першу чергу, гривневі внески, а потім люди прагнули конвертувати гривню в долари або євро. Також на покупку валюти спрямовувалася гривня, що знаходиться поза банківською системою. Як наслідок, в обмінних пунктах стала зникати валюта, з`явилися давно забуті на той час валютні «міняйла», а курс на «чорному» валютному ринку підскакував до 7-8 і навіть місцями до 10 гривень за долар.
З метою порятунку фінансової системи країни виконуючий тоді обов`язки голови Нацбанку Арсеній Яценюк видав постанову, що дозволяє комерційним банкам, – всупереч, до речі, нормам вітчизняного законодавства - не видавати громадянам достроково їх депозити. Це рішення дозволило дещо знизити попит на ВКВ, але ситуація все ж таки залишалася якийсь час вельми напруженою, про що свідчать офіційні дані НБУ.
Так, загальний обсяг депозитів фізичних осіб становив на 8 жовтня 2004 року 45,5 млрд. грн., з яких 27,8 млрд. грн., – гривневі депозити. Потім ситуація стрімко погіршувалася: на 19 листопада – 45,2 млрд. грн. і 25,3 млрд. грн.; на 17 грудня – 41,0 млрд. грн. і 21,8 млрд. грн.; на 24 грудня – 40,9 млрд. грн. і 21,7 млрд. грн. відповідно.
Тобто, українці забрали з банків за період з початку жовтня до кінця грудня, не зважаючи на всі загороджувальні заходи НБУ, 6,1 млрд. грн. Крім того, в листопаді і грудні 2004 року спостерігалося скорочення золотовалютних резервів – з 10464, 3 млн. дол. на 19 листопада до 9451,9 млн. дол. на 17 грудня, або на 1012,4 млн. дол. (на 9,7%).
Потім, як відомо, політичні пристрасті в Україні стихли. У зв`язку з чим нормалізувалася обстановка на валютному ринку і в банківській системі.
Зараз, після арешту минулої п`ятниці лідера найбільшої опозиційної політичної сили Юлії Тимошенко, ситуація в Україні цілком може стати аналогічною з вищеописаними подіями в кінці 2004 року. Втім, швидше за все, подібні потрясіння на валютному ринку відбудуться не в серпні, а в осінні місяці, коли опозиція планує організувати масштабні акції протесту. До того ж, винесення Печерським судом рішення у справі проти Тимошенко, яким її можуть засудити на 5 років позбавлення волі, очікується, за деякими даними, на початку вересня.
Зрозуміло, що за таких умов в Україні вже найближчим часом різко загостриться політичне протистояння. Що, у свою чергу, виявиться потужним девальваційним чинником.
Причому, зараз ситуація набагато небезпечніша для гривні, ніж в останні місяці 2004 року. Якщо тоді зовнішня торгівля забезпечувала позитивне сальдо для України – за січень-вересень 2004 року в торгівлі товарами було плюс 3,2 млрд. дол., то цього року, навпаки, маємо стрімке нарощування негативного сальдо – за січень-травень 2011 року воно досягло мінус 4,6 млрд. дол.
Крім того, якщо в 2004 році в світових фінансах було все спокійно, то зараз фондові і товарно-сировинні ринки планети посилено «трясе» напередодні дуже ймовірної найближчим часом другої хвилі світової кризи. Зокрема, вже вдруге цього року могутній обвал на світових біржах стався в минулі четвер-п`ятницю. Мало того, кредитне агентство здійснило безпрецедентний крок: оголосило про зниження довгострокового кредитного рейтингу США (з рівня ААА на один ступінь - до АА+).
Також потрібно враховувати, що окрім внутрішнього девальваційного чинника у зв`язку з посиленням політичної кризи є ще і зовнішній. Зрозуміло, що коли в якійсь країні стає неспокійно – як це було, наприклад, на початку нинішнього року в Єгипті, Тунісі і деяких інших державах – інвестори нізащо не понесуть туди свої гроші. Більш того, іноземний капітал поспішить скоріше «втекти» з держав, охоплених політичними хвилюваннями, – як мовиться, від гріха подалі. Що і зрозуміло.
Ясна річ, це повною мірою стосується і України. Наприклад, для солідних іноземних інвесторів, які уважно відстежують міжнародні події, обурені заяви уряду США і лідерів Європарламенту щодо арешту Тимошенко – це червоний сигнал: до України зараз краще не сунутися!
Тому прогноз на найближчі місяці для України вкрай несприятливий. Практично всі економічні експерти впевнені в неминучості в майбутньому девальвації гривні, але лише деякі з них раніше передбачали, що обвал національної валюти станеться вже восени. Тепер же шанси того, що девальвація гривні почнеться ще до кінця поточного року, значно зросли.
Причому, на відміну від вищеописаних подій осені-зими 2004 року, після прийдешньої девальвації гривні – а вона може впасти до 12-15 грн./дол. або навіть більше - потім не послідує повернення до колишніх курсових відміток. У цих умовах рівень життя співвітчизників, зрозуміло, різко знизиться. Ну а українській владі за такого сценарію, зрозуміло ж, не позаздриш...
Олександр Бескоровайний
