Немає жодних сумнівів, що ганебний спектакль, яким є судовий процес проти колишнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, та її нещодавній арешт за звинуваченнями у неповазі до суду, завдають величезної шкоди її країні. Так само немає сумнівів в тому, що подальший розвиток України відіграватиме величезне значення для майбутнього Європи.
Помаранчева революція 2004 року в Україні запалила надію на нову хвилю демократичних реформ в країнах на сході від Європейського Союзу. Цей період став відомий як так звані «кольорові» революції. Однак, невдовзі сили, які боялися втратити владу у цьому величезному та важливому регіоні, розпочали рішучий контрнаступ.
Тим не менш, Україна продовжувала спотикаючись рухатись до Європи, зберігши важливі здобутки 2004 року. Повернення до влади Віктора Януковича у 2010 році стало результатом вільних та чесних виборів.
Для цього знадобився певний час, але рішучість Януковича продовжувати євроінтеграційні зусилля, розпочаті його попередником Віктором Ющенком, ставала все зрозумілішою перед обличчям неодноразових закликів (а іноді навіть майже неприхованих погроз) Росії приєднатись до митного союзу з Білоруссю і Казахстаном. Насправді, до кінця року напруження з Росією може ще більше зрости, тому що зовнішньополітична орієнтація України матиме чіткі наслідки для Кремля. Демократична Україні з відкритою економікою та тісними зв’язками з Європейським Союзом не зможе не вплинути на майбутні шляхи Росії.
Переговори щодо угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка включає далекосяжні положення щодо торгівельної і регулятивної інтеграції, можуть бути завершені до кінця поточного року. Ця угода може стати моделлю для аналогічних угод з іншими країнами, які належать до Східного партнерства ЄС. Грузія та Молдова вже готові розпочати такі переговори.
Досить обґрунтовано Україна хоче, щоб ця угода супроводжувалась підтвердженням її європейської долі, а також чіткими кроками щодо взаємного безвізового режиму. Таке підтвердження могло б також вважатись формальним визнанням того, що членство в Європейському Союзі залишається довгостроковим вибором України.
Але все це потрапило під серйозну загрозу через судовий процес проти Тимошенко. Звичайно, в українській політиці мало святих. Насправді, масштабна корупція дуже тісно переплелась з політичною системою країни, в якій різні олігархічні групи часто борються між собою. Корупційні мережі, які оточують стару радянську трубопровідну систему, що поставляє газ із Сибіру до Західної Європи, відкрито заважають політичному розвитку України. Але незалежно від того, є вона святою чи грішником, кожна людина заслуговує на справедливий суд, а не показове судилище.
Верховенство права повинно застосовуватись до всіх. Крім того, мало хто вірить, що звинувачення проти Тимошенко мали б хоча б найменший шанс бути підтриманими у будь-якому суді в країнах Заходу. Все це схоже на політично-скеровану спробу Януковича і його прихильників позбавитись сильного суперника напередодні наступних виборів.
Разом з іншими аналогічними справами ці судові процеси викликають серйозні запитання щодо судової системи України та її правоохоронних органів. Поки що вони є найчіткішим показником того, що, попри запевнення уряду Януковича, Україна розвивається у неправильному напрямку.
Переговори щодо угоди про асоціацію з ЄС необхідно продовжити, адже це є питанням стратегічного значення для Європи. Але наступні кроки неминуче залежатимуть від відданості України цінностям та принципам, які лежать в основі європейської інтеграції. Якщо дивні сцени, свідками яких ми є сьогодні у Києві, триватимуть, навіть найближчим друзям України буде складно знайти причини для поглиблення відносин. Судовий процес проти Тимошенко та те, як до неї ставитиметься українська влада, повинні не тільки бути справедливими, але і вважатись справедливими.
Кроки України в напрямку ЄС є відображенням її зусиль щодо модернізації та реформування її економіки. Насправді, країна може перетворитись на міні-Китай, розмістивши величезні виробничі потужності поряд з найбільшим інтегрованим ринком глобальної економіки. А потенціал України як аграрного виробника є настільки ж вражаючим.
Та все ж поки що Україна чимдуж намагається виконати умови в рамках програми допомоги МВФ. Парламент знівелював пропозицію щодо далекосяжної пенсійної реформи, зробивши її майже даремною, а неодноразові обіцянки перестати субсидувати марнотратне споживання енергії так і не було дотримано.
Рішуча політика реформ могла б подолати ці перешкоди; але якщо Україна хоче продовжувати свій шлях до ЄС, вона повинна зрозуміти, що верховенство права є передумовою реальної інтеграції. Уряд Януковича повинен критично переглянути свою поведінку.
На початку цього року «Фрідом Хаус» прийшла до висновку, що з моменту обрання Януковича в 2010 році Україна «стала менш демократичною та, якщо не контролювати поточні тенденції, вони рухатимуть Україну в бік автократії та клептократії». Але у висновках організації також зазначається, що «політична та культурна різноманітність України є захистом проти спроб будь-якої сили домінувати у політичному просторі всієї країни».
Тому питання про майбутнє України залишається відкритим. Це – велика країна, яка заслуговує на безпечне та заможне майбутнє, як члена європейської родини. Показове судилище Юлії Тимошенко, на жаль, загрожує перетворити країну на далекого родича.
Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції The Moscow Times
