Думка
Здивувала безапеляційність, з якою регіонали вчора зажадали негайного оголошення про смерть демократичної коаліції після складання повноважень 14 депутатів, що перейшли на роботу в Кабмін. Подив розвивається, як мінімум, у двох напрямах.
По-перше, те, що було подане пані Лукаш як суперзачіпка в справі роздроблення коаліції – не новина навіть для людей далеких від внутріпарламентського процесу і регламентних норм. Ми у себе в конторі ще на тому тижні обговорювали – чи повинна вважатися демкоаліція такою, що розпалася, після складання повноважень новими міністрами (адже, тоді не буде 226 депутатів)? Ну, обговорили, ухвалили – ні, не повинна коаліція вважатися ліквідованою.
Як мінімум, тому, що ПРИНЦИП і ПРОЦЕДУРА - це дві великі різниці. В тому сенсі, що процедура передбачає певний термін для її реалізації і збереження на якийсь час статус-кво.
Так, на конкретне число ситуативно скоротилася кількість депутатів у фракції, але кількісний-то склад НУ-НС і БЮТ в Раді – залишився тим самим, що дає можливість вважати коаліцію діючою. Втім, на цьому я не заспокоїлася – залізла на парламентський сайт в Регламент, на який Лукаш зсилалася. Зі всього багатосторінкового тексту для себе винесла кілька думок.
Думка перша. Так, за ст. 66 Регламенту, діяльність коаліції припиняється у разі “зменшення кількісного складу коаліції до кількості народних депутатів, меншої, ніж визначено Конституцією (тобто 226). АЛЕ... За Конституцією і за Регламентом коаліція формується тільки на базі депутатських ФРАКЦІЙ. Значить, і ліквідовується коаліція – теж тільки у разі виходу з неї фракції, але ніяк не окремих депутатів. Або я взагалі нічого не розумію? Ну, тоді, даруйте.... Здається минулого року в Регламенті була норма, що до коаліції можуть приєднуватися окремі депутати, але вже навесні її відмінили. Виходить правова колізія, яку кожна сторона може трактувати на свою користь. До речі, в тому ж Регламенті – навіть якщо фракція хоче вийти з коаліції, то вона повинна не менше, ніж за 10 днів до дати виходу попередити про це інші фракції, що входять в коаліцію. І якщо за 10 днів фракція не передумає виходити, то тільки тоді спікер на першому засіданні після закінчення десятиденного терміну робить оголошення про вихід фракції з коаліції. Ну, і, зрозуміло – якщо такий вихід знижує мінімально допустимий мінімум (226), то – про припинення діяльності коаліції. Але, щоб так от відразу – була коаліція, а зараз ось - раз і немає?!.....
Думка друга. За тією ж статтею Регламенту діяльність коаліції вважається припиненою з моменту офіційного оголошення про це спікером на пленарному засіданні. Спікер такого оголошення НЕ РОБИВ.
І правильно, оскільки є у мене із цього приводу і третя думка. Ніде, ні в Регламенті, ні в Конституції я не знайшла "обязаловки", що спікер повинен НЕГАЙНО робити оголошення про те, що коаліція вважається ліквідованою, як тільки її кількісний склад скоротився. Немає чітко певного терміну і крапка. Молодчинка, Яценюк, не піддався на тиск! Слово – срібло, а мовчання – золото.
І НУ- НС з БЮТом теж нічого не повинні заявляти – адже ні та, ні інша фракція з коаліції не виходила.
Отже, все гаразд. Потихеньку на місце 14 депутатів, що пішли, прийдуть 14 нових депутатів, що пройшли за списком демпартій. І нічого спекулювати і гусей дражнити.
Та і взагалі – регіони, поясніть мені – до чого такий поспіх і маніакальна завзятість видавати бажане за дійсне? Прямо, як в анекдоті “Хворий, лікар сказав – в морг, значить – в морг”.
Це, до речі, другий напрям, яким рухається мій подив. Все намагаюся збагнути - а що ж таке в розумінні регіоналів робота на благо країни, конструктивна опозиція і т.п. Про це немало говорили лідери і типу рядові члени фракції регіонів. Все-таки, цікаво розібратися - на що будуть направлені зусилля нинішньої опозиції? На контроль влади, на розвиток країни, на пошуки точок дотику, або виключно на те, щоб будь-якими способами зруйнувати владу демкоалиції і потягнути цю владу під себе.
Адже ще вчора один з депутатів Партії регіонів Рінат Ахметов говорив щось про те, що “завдання опозиції – контролювати дії влади”. Правда, методи контролю не уточнив.
Так невже “регіональний конструктив” – це ось такі блошині укуси? Яка їх мета – невже регіони сподіваються на переформатування коаліції (і відповідно, нового прем`єра)? Адже цього не буде. А маніпулювання такими зачіпками тільки гальмує перехід парламенту до реальної роботи – до розгляду бюджету, інших законів, до того, чого так зачекалися від парламенту виборці. Поки ж таке чіпляння за владу за будь-яку ціну і будь-яким місцем викликає у стороннього спостерігача тільки роздратування.
Тетяна, м. Київ
