Репліка
З проектом програми уряду Тимошенко, запропонованого на публічне обговорення на сайті Кабміну не позмагається жоден бестселер. Навіть від побіжного знайомства з ним, не кажучи вже про вдумливе прочитання, перехоплює дух. Після прочитання документа в уяві постає європейська Україна, очищена від політики багатовекторності, кіптяви геополітичної невизначеності, звільнена від пут корупції і тенет деградованого судочинства.
Слово "реформи" в проекті урядової програми вживається від сили десяток разів і, як правило, у контексті інституційних реформ, переважно судової. На згадку про економічні реформи, які в більшості населення викликають гіркий асоціативний присмак, у проекті програми накладено табу, що зовсім не означає, що їх там немає. Навпаки. Алгоритм модифікації кожної галузі економічного та суспільного життя в документі виписано достатньо продумано, аби зрозуміти – мова йде не про косметичні процедури.
Упадає в око те, що кожен з розділів написано експертами, не навпомацки й нашвидкуруч, а ретельно і професійно. Цеглини вражаючих деталей пов’язані беззаперечною логікою, що дає змогу звести (принаймні, на папері) досконалу споруду. На тлі довершеності її форм та продуманого контенту кострубаті обриси так і не ухваленої програми попереднього уряду виглядають так, наче вийшли з-під пера архітектурної майстерні Бабушкіна. Не кажучи вже про реальні дії минулого Кабінету, які, схоже, залишаться в літописі 2006–2007 років переважно згадкою про інфляцію, яку так і не змогли приборкати помірніші ціни на капусту...
Водночас рівень деталізації програми Тимошенко інколи навіть надмірний – від необхідності ухвалення закону "Про аукціони живої худоби" та "формування й ведення реєстру складських документів на зерно" до "розробки нормативного забезпечення спільного (консорціумного) кредитування великих інвестиційних проектів декількома комерційними банками". Виваженість постулатів місцями поєднується з мітинговою декларативністю – на кшталт не допустити "нищення парків та скверів у містах" та забезпечити "запровадження місцевого податку на багатство й розкіш". Елементи фентезі розкидані по всьому тексту. Скажімо, невже хтось серйозно вірить у те, що будуть скасовані ВСІ нормативні акти, котрі створюють підґрунтя для корупційних діянь чиновників?
Мають місце й невипадкові нестиковки. Ліквідація ПДВ не поєднується з гармонізацією законодавства України та Європейського Союзу, а неупереджене "здійснення інвентаризації законодавчо затверджених зобов’язань держави з точки зору можливості їх фінансового забезпечення" навряд чи уможливлює відшкодування знецінених заощаджень протягом двох років. Напевне, все ж таки варто спочатку провести інвентаризацію, а потім брати на себе строкові зобов’язання.
Креативно упакований продукт, пропущений через вітчизняну політичну м’ясорубку, неминуче матиме менш привабливий вигляд. Головне, зберегти в ньому початкові раціональні інгредієнти. Так привабливі на папері.
Ігор Шпак, м. Київ
