Війна РФ проти України витіснила значну частину пострадянського простору з орбіти Москви. Але це не триватиме довго. Кремль може дестабілізувати сусідні країни, не зробивши жодного пострілу.
Про це йдеться в матеріалі Сета Кропсі, президента Йорктаунського інституту, і Джозефа Епштейна, директора Дослідницького центру "Туран" для видання The Washington Post.
Оглядачі зазначили, що після вторгнення РФ в Україну, Фінляндія поспішила вступити в НАТО; Молдова приготувалася до гібридних атак; Польща зміцнила свій східний фланг.
"Усе це було не просто так, але захоплення й утримання територій обходиться набагато дорожче, ніж припускали кремлівські стратеги. Не маючи можливості повторити вторгнення в стилі України де-небудь ще..., РФ вдається до найкращих своїх інструментів - таємних кампаній впливу, дезінформації, дестабілізації, а також військових і розвідувальних перевірок", - написали аналітики.
Зазначається, що Молдова залишається головною лабораторією Москви, де сотні мільйонів євро було витрачено на політичне втручання. Тепер аналогічні тривожні сигнали з'являються і далі на схід - у Казахстані та Вірменії.
"Обидві держави перебувають у традиційній сфері впливу РФ. Обидві віддаляються, чому сприяла війна в Україні. І обидві тепер посідають високі місця в списку тривожних чинників Кремля", - ідеться в матеріалі.
Останніми місяцями Москва активізувала зусилля з дестабілізації обстановки в регіоні. У Казахстані російські агенти намагалися спровокувати заворушення на півночі, де більшість населення становлять росіяни. А у Вірменії влада заарештувала прокремлівського бізнесмена за підозрою в змові з метою державного перевороту, в той час як Вірменська церква, яку церковні звинувачують у зв'язках з російською розвідкою, виступила проти уряду.
Цей план дій перегукується зі стратегією Москви в Україні: розпалювати невдоволення в російськомовних областях, фінансувати дружніх олігархів і залучати на свій бік місцеву церкву.
"Казахстан особливо вразливий. Він має найдовший кордон із РФ і є домівкою для найбільшої російської діаспори після України", - вважають аналітики.
Вони зазначили, що російські законодавці та експерти ставлять під сумнів його територіальну цілісність, а російський диктатор Володимир Путін і зовсім одного разу заявив, що у країни "ніколи не було державності".
До того ж росЗМІ регулярно звинувачують владу Казахстану в "русофобії" і закликають до захисту етнічних росіян - той самий привід використовували в українських Криму і на Донбасі, нагадали аналітики.
Тим часом, як підкреслили аналітики, Казахстан знає, що його збройні сили слабкіші за українські, а його величезний кордон із РФ не захищений. Путін, можливо, не завдасть удару, але може підготувати ґрунт для цього.
Автори статті вважають, що найкращий захист для Казахстану - підвищити політичну та економічну ціну агресії, пов'язавши себе з Китаєм, Туреччиною, ЄС і, що особливо важливо, США.
Автори міркують, що якби на кону були американські компанії та робочі місця, напад РФ був би малоймовірним.
У Вірменії Вашингтон може діяти так само. Інвестиції США в економіку та інфраструктуру Вірменії принесуть відчутну вигоду у вигляді стабільності.
Аналітики вказали, що після карабаської війни 2020 року вплив РФ на Вірменію та Азербайджан ослаб, оскільки обидві країни схиляються до Заходу, що досягло кульмінації в мирній угоді 2025 року, підписаній у Білому домі з президентом Дональдом Трампом.
Вплив Путіна на Кавказі
Влітку видання The Economist писало, що через війну в Україні РФ втратила вплив у регіоні, де правила 200 років. Зокрема, одним із найважливіших наслідків війни в Україні для Росії стала втрата впливу на Південному Кавказі. Видання зазначило, що в цьому регіоні почалися політичні процеси, які Кремль уже не може проконтролювати.
