Українці почали віддавати перевагу не російській, а вітчизняній книжковій продукції, пише тижневик «Коментарі».
Так, за словами директора дистриб`юторської компанії «Саміт-книга» Ігоря СТЕПУРІНА, структура продажів компанії свідчить про тое, що споживач зорієнтувався на українську книгу. Це, на його думку, пов`язано з тим, що російські видавці зменшили випуск книг і підняли на них ціни.
«Такі великі видавництва як «Ексмо», АСТ переносять книгу в сегмент елітного продукту. А магазини почали замовляти більше літератури, яка продається. Тому в рейтингах продажів книготоргових мереж («Емпік», «Кніжковій супермаркет») російська література практично відсутня», - пояснив І.СТЕПУРІН.
Деякі українські видавці також підтвердили, що за останні три місяці надходження коштів від підприємств книжкової торгівлі збільшилися.
Але таку позитивну динаміку відзначають не всі видавництва і дистриб`ютори, а тільки ті, хто розширив асортимент книжкової продукції, відзначає видання. Таких видавництв, за даними Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, близько 15%. Ще 25% українських видавництв принаймні змогли зберегти тиражі і асортимент на докризовому рівні.
За словами власника мережі «Кніжковій супермаркет» Костянтина КЛІМАШЕНКО, з жовтня 2008 року кількість найменувань в магазинах мережі збільшилася на 25%. На його думку, це дозволило стримати падіння обороту на рівні 15%. Без розширення асортименту він міг знизитися на 40–45%.
Проте, щоб скористатися такою у цілому сприятливою ситуацією на ринку, українським видавцям потрібні оборотні кошти, за рахунок яких можна і далі розширювати асортимент.
Адже видавець, відзначає видання, за нинішніх умов виявився найуразливішим. Він, по суті, виступає універсальним кредитором, здійснюючи передоплату за послуги друку і віддаючи продукцію на реалізацію в магазини. У той же час недорозрахування дистриб`юторів з видавцями, за даними профільної асоціації, досягли 40%.
За словами президента Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександра АФОНІНА, окремі банки вже готові кредитувати комерційні видавничі проекти, але вимагають, щоби видавець і поліграфіст обслуговувалися також у їхньому банку.
