За місяць до виборів уряд активно стримує зростання цін на продукти харчування. Державна інспекція з контролю за цінами, яку виробники товарів, що підлягають декларуванню, в обов`язковому порядку повинні проінформувати про підвищення цін перестала визнавати їх пояснення економічно обґрунтованими. «Ми не можемо підвищити ціни. Держінспекція не дає під різними приводами висновків. Усно вони говорять про те, що виконують вказівки з недопущення подорожчання» - говорить генеральний директор борошномельної компанії «Південмлин» Зінаїда МОРОЗ.
Згідно з діючим в Україні порядком, декларуванню підлягають зміни відпускних гуртових цін на більш ніж 1% протягом місяця на такі види продуктів: борошно всіх сортів, яловичина, свинина, м`ясо птиці, ковбасні вироби варені (окрім вищого сорту), питне молоко жирністю до 2,5%, сир жирністю до 9%, сметана з вмістом жиру до 20%, вершкове масло, цукор-пісок, соняшникова олія. Підприємці зобов`язані повідомити про зміну ціни мінімум за 10 днів до такого підвищення.
«Це й раніше було нелегко - одержати узгодження, а зараз напередодні 31 жовтня це напевно і зовсім неможливо» - говорить директор компанії «Мілкіленд Україна» В’ячеслав РЄКОВ. Він відзначив, що в поточному періоді ціни на продукцію компанії хоч і підвищувалися, але не перевищували задекларований та узгоджений раніше (взимку) рівень, тому не було необхідності проходити процедуру ще раз. «З досвіду минулих узгоджень можу сказати, що інспекція дуже неохоче йшла на узгодження – вимагала документи, відмовляла з формальних причин – аж до коми, доводилося дуже довго «оббивати пороги», - говорить він.
Нинішня незговірливість Держінспекції пояснюється бажанням стримати зростання цін на продукти харчування напередодні виборів. Крім того, уряд намагається не допустити повторення серпневої ситуації, коли подорожчання продукції харчопрому (в першу чергу – молочних продуктів) відіграло істотну роль в розгоні інфляції. «Подорожчання продовольчих товарів відіграє одну з ключових ролей в прискоренні інфляції, оскільки ці товари займають 53,5% в кошику індексу споживчих цін» - говорить аналітик інвестиційної групи «Сократ» Олександр САЛИВОН.
Для підтвердження необхідності підвищення цін компанії подають в Держінспекцію пакет документів, в яких наводять аргументи щодо необхідності підвищення цін, калькуляцію собівартості виробництва продовольчих товарів, копії договорів з постачальниками і реалізаторами, довідки про рентабельність. За результатами аналізу цих документів, інспекція повинна надати так званий висновок щодо економічного обґрунтування рівнів цін або відмовити в ньому, пояснивши причину письмово. «Вони пишуть такі обґрунтування, що їх з легкістю можна спростувати в суді. Але це не вирішить проблему, тому що цей процес, з урахуванням апеляцій, може розтягнутися на три роки, а необхідність в підвищенні цін є зараз» - пояснює З.МОРОЗ.
За порушення цієї норми і самовільне підвищення цін передбачені відчутні санкції. Застосування відпускних гуртових цін без обов`язкового декларування тягне за собою (крім адмінвідповідальності) вилучення в дохід відповідного бюджету всієї необґрунтовано одержаної суми виручки, а також штраф в двократному розмірі цієї виручки. Під необґрунтовано одержаною сумою виручки Держінспекція розуміє різницю між фактичною виручкою від реалізації продукції і вартістю реалізованої продукції, обчисленої виходячи з цін, "сформованих згідно з вимогами законодавства".
Представники Держінспекції в регіонах, посилаються на чітко прописаний в законодавстві порядок розгляду таких звернень і запевняють, що діють тільки в його межах. Якщо підприємці виправляють виявлені неточності в документах, то одержують висновок інспекції. «Ідеально оформлені документи можна побачити рідко. Але я не пам`ятаю, щоб комусь довелося переробляти або доповнювати цей пакет більше трьох разів. У будь-якому випадку, інспекція завжди чітко обґрунтовує причину відмови. Крім того, документи розглядає комісія, в яку входять і представники обладміністрації, тобто цей процес максимально відкритий» - говорить виконуючий обов`язки заступника начальника державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області Сергій ГОРДІЙЧУК. Він відзначив, що є статистичний чинник, через який можна говорити про збільшення кількості відмов, оскільки останнім часом зросла сама кількість звернень до інспекції. «У вересні ми фіксуємо набагато більшу кількість декларацій суб`єктів підприємницької діяльності про підвищення цін. В першу чергу це стосується борошна» - говорить він.
Одна з основних причин зростання цін на основні продукти харчування – подорожчання зерна на внутрішньому ринку. Ціна пшениці залежно від класу складає 1500-1800 грн./тонна. Як відзначає генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир ЛАПА, при виробництві м`яса птиці або свинини частка зернових в собівартості може досягати 50-70%. «При виробництві молока ця частка значно нижча. Тому безумовно дорожче зерно вплинуло на собівартість, але це не був основний чинник зростання цін на молоко» - говорить він. Ціна молока, яка вже досягає 4,7 грн./літр зумовлена дефіцитом пропозиції молока.
Відзначимо, що неофіційно учасники ринку розповідають і про інші неформальні методи стабілізації цінової ситуації на продовольчому ринку. Зокрема, в даний час з практично непереборними труднощами на митниці стикаються експортери харчових товарів (Група 1-24 УКТВЕД). Зокрема практично неможливо добитися оформлення на експорт партії борошна і круп.
