Співпраця флотів Росії і України має бути більш активною і плідною, сьогодні її резерви задіяні не повною мірою, заявив кореспондентові УНІАН в Севастополі адмірал флоту у запасі, колишній головнокомандуючий ВМФ Росії і колишній командувач Чорноморського флоту РФ, а нині радник міністра оборони Російської Федерації Володимир МАСОРІН.
«Коли я командував флотом, у мене були прекрасні взаємини і з тодішніми командувачами Військово-морських сил України адміралами Михайлом ЄЖЕЛЕМ і Ігорем КНЯЗЕМ. У нас було, якщо можна так сказати, таким чином: служба службою, а тютюнець разом. Ми з великою симпатією і пошаною ставилися один до одного, деколи допомагали один одному в дрібницях. Ми дуже по-доброму дивилися, коли наші офіцери взаємодіяли в ремонті техніки і ще в чомусь. Але подібної взаємодії на рівні флотів, справжньої взаємодії, планової фактично не було. Взаємодіяли, здебільшого під час активацій оперативного з`єднання «Блек Сі Фор», потім почали у «Чорноморській гармонії». Тобто, в таких от різнорідних заходах. А все інше - в недостатньому ступені», - сказав МАСОРІН.
На думку адмірала флоту, «посилювати взаємодію абсолютно необхідно».
«У нас, наприклад, вже і з італійськими, і з турецькими військовими моряками склалися цілком зрозумілі відносини, ми проводимо з ними спільні заходи, навчання. І відносини у нас з ними, я сказав би, дружні. А тут от ці ідеологічні шори. Від них треба позбавлятися. Вони не дають нам можливості тісніше взаємодіяти. Ми один на одного дивимося, можливо, з якоюсь образою, з якимось нерозумінням. І якщо ми це не переможемо, то припустимося помилки», - вважає МАСОРІН.
Водночас, за словами МАСОРІНА, зараз йому важко сказати про якісь конкретні перспективні заходи. «Говорити, так би мовити, зразу, було б, напевно, неправильно. Але у будь-якому разі, це поглиблення нашої співпраці просто неминуче. Ми не можемо тут не помічати один одного. Тим паче, що на особистому рівні між багатьма російськими і українськими офіцерами цілком нормальні взаємини», - відзначив він.
Проте, підкреслив МАСОРІН, «це має бути обопільне бажання. Або, можливо, бажання і однієї сторони, але дуже наполегливе».
