Українська мова дуже багата, різноманітна і давня. За кілька тисячоліть її існування багато слів змінили своє значення. Як виявилося, "у тебе багато жиру" раніше було компліментом, а пити пиво в Київській Русі можна було навіть дітям. Ми назвали 13 слів української мови, які раніше мали зовсім інше значення.
Подонок
Почувши слово "подонок" ми уявляємо негідну людину. Але раніше так називали осад, який залишається в склянці. Слово походить від слова "дно". Потім воно почало вживатися в переносному значенні для людей, які знаходяться на соціальному дні.
Бидло
Це ще одна лайка, яка раніше мала нейтральне значення. "Бидлом" називали велику рогату худобу, найчастіше - биків. У деяких селах досі можна почути це слово в первісному сенсі.
Цілуватися
Коли українці в давні часи "цілувалися" при зустрічі, то це означає, що вони віталися і бажали один одному здоров'я. У слові "цілуватися" є корінь "ціл"- такий самий, як у словах "цілитель", "цілющий".
Жир
У Київській Русі побажання жиру на свято дуже віталося. Жиром називали розкіш, достаток, надлишок їжі. Батьки могли називати дітей Жирослав або Доброжир, щоб вони ніколи нічого не потребували. Початкове значення цього слова відображено у фразеологізмі "з жиру біситися".
Пиво
Як ви вже здогадалися, пиво в Київській Русі теж не було звичним нам пивом. Таким словом називали взагалі будь-які напої, оскільки слово походить від дієслова "пити". Пізніше так стали називати всі алкогольні напої, і лише через кілька століть пивом вважався лише напій з хмелю.
Гаплик
Якщо в давні часи українцеві говорили "тобі гаплик", то він починав шукати гачок. Гапликом називали застібки, які складаються з гачка і петельки. Без гапликів не обходяться жіночі бюстгальтери.
Тупиця
Це слово теж необов'язково має погане значення. "Тупицею" селяни називали погано наточену сокиру або лопату.
Мимра
Етимологія цього слова до кінця не вивчена, але є відомості про те, що "мимрами" раніше називали самотніх людей, самітників, які уникали спілкування. Також так могли називати нездорову, хворобливу на вигляд людину.
Гість
Сучасна людина рада приймати у себе вдома приємних гостей. Але раніше слово "гість" позначало чужака або іноземця, який не завжди був налаштований дружелюбно. А пізніше так називали ворогів Батьківщини.
Душа
Етимологічно це слово пов'язане зі словами "дух", "дихання". Душа у наших предків була нерозривно пов'язана з диханням. Іноді так називали ямочку над грудною кліткою і навіть вірили, що саме там знаходиться душа. Також душами могли називати селян і кріпаків ("людські душі").
Глупий
У праслов'янській мові "глупий" означало "глухий". Тому глупим могли називати чоловіка, не дочуває. А дурний кут - це глухий кут, тупик.
Празник
Це слово прийшло в українську з церковнослов'янської мови і означало "порожній", тобто вільний від будь-якої роботи день. З ним пов'язані такі слова, як "попразник" (перший день після "празника"), "празний" (ледачий, марний), "празникувати" (нічого не робити).
Бистрий
"Бистрими" наші предки називали не тільки жвавих людей. Це слово мало кілька інших значень - крутий і стрімкий ("бистра гора"), розумний і спритний ("бистрий розум"), жвавий ("бистрий погляд").
