Стара та страхітлива Баба Яга - це образ, знайомий нам ще з дитячих казок. Ще з дитинства ми знаємо, що відьма живе в хатинці на курячих ніжках та викрадає дітей. Та як виник цей персонаж, і чи притаманний він українському фольклору? Про те, звідки з'явилась ця героїня та як можна ще назвати Бабу-Ягу, розповіла в коментарі УНІАН доцентка, кандидатка філологічних наук Олеся Сулима.
Що означає слово "Баба Яга" українською мовою і що це за персонаж
Як пояснила експертка, деякі дослідники вважають, що Баба Яга - це персонаж угро-фінського фольклору, на що вказує, зокрема, місце її проживання. Хатинка на курячих ніжках - це алюзія на угро-фінські будиночки на палях, які ці народи зводили для померлих.
За первісними віруваннями, Баба Яга - це певною мірою провідник між двома світами: живих та померлих. Росіяни використали багато чого з вірувань, уявлень, міфів угро-фінів, тому особливої популярності цей образ набрав саме у російських казках. З часом він перетворився на надто карикатурний персонаж такої звичайної злої відьми, яка намагається нашкодити та увесь час програє. А це надзвичайно спрощений первісний образ Баби Яги.
Проте Баба Яга дуже відома в усьому слов’янському фольклорі, тому теорія про угро-фінське походження цього образу під питанням. Наприклад, образ звичної нам Яги, але з різними варіаціями назви, є у поляків, сербів, чехів, словаків, словенців, хорватів. У боснійців це Баба Зима. І взагалі ця міфологічна постать дуже часто асоціюється саме із зимою.
Отже, єдиної думки щодо походження назви персонажа Баба Яга немає, і через це складно сказати, звідки вона взялася в нашому фольклорі. Є такі поширені версії походження:
- Від угро-фінського слова, яке позначає страх або жах.
- Від кореня "ангіс" зі значенням гадина. Це певною мірою така жіноча паралель до змія, вужа. Наприклад, у поляків, сербів слово вуж може звучати як "єджа", "єжи". Єжи Баба - це те, як називали бабу Ягу чехи і словаки.
- Може бути похідним від праслов’янського слова, що має значення "задуха", "хвороба", "страхіття".
- Від назви північно-кавказького племені ягів (язів, язихів), яких вважали канібалами з соціальним укладом у формі матріархату, який Баба Яга могла уособлювати. Первісно персонажа пов’язують із жіночим божеством епохи матріархату. Цей образ був амбівалентним, тобто Баба Яга комусь могла сприяти, допомагати, а комусь могла шкодити. Деякі дослідники вважають, що в цьому образі проявляється ставлення людини до смерті - вона водночас є і чимось жахливим, і природним.
У казкових сюжетах можна виділити три типи образу Баби Яги:
- Яга-дарувальниця (вона щось дарує, допомагає).
- Яга-викрадачка (у дитячому фольклорі, зокрема, у казках).
- Яга-войовниця (бореться з головним героєм).
В українському фольклорі персонаж Баби Яги є не лише у казках, але й у народних замовляннях, зокрема, у північних регіонах нашої країни. Це вказує на те, що цей образ подвійний, її вважали не лише лиходійкою, а і знахаркою, лікувальницею.
Є такий обряд - "запікати дитину в печі". Недоношених дітей у давнину могли загортати у тісто та умовно відправляти у піч - тобто класти в тепле. А Баба Яга в деяких казках намагається "запекти дитину" та з’їсти (наприклад, у казці "Івасик Телесик").
Експертка також розповіла, як українською буде Баба Яга. За її словами, нашою мовою так і буде - Баба Яга. У міфологічному словнику є ще один варіант - Яга Баба. Можна послуговуватися як першим, так і другим варіантом.
Як ще називають Бабу Ягу українською
Як розповіла фахівчиня, можна зустріти багато інших імен персонажа, серед яких Язя, Язі-баба, Баба-Язя і Гадра. Ці слова абсолютно правильні, єдине що - це діалектні назви. І таких синонімів Баби Яги є більше, кажуть і Єжи Баба і Гінджі Баба.
"Я вважаю, що ці назви утворилися шляхом фонетичного звукового перетворення відповідно до особливостей певного діалекту. До прикладу, у деяких говірках "г" може переходити у пом’якшений тощо", - пояснила експертка.
Можливо, Язя - це пом’якшений варіант назви персонажа в казках для найменших дітей, бо Яга - грубіше слово.
Щодо слова Гадра, як ще називають Бабу Ягу, то український лексикограф і перекладач Віктор Дубровський у словнику "Московсько-українському" переклав назву персонажа як Язі Баба або Гадра (це від німецького "hader" - сварка або суперечка). Але це джерело 1918 року.
А ще раніше Іван Котляревський в "Енеїді" (уперше надрукована у 1798 році) вжив слово "яга" у значенні зла, сварлива жінка:
"Потім і Турна навістила.
Пресуча, лютая яга.
І із цього князька зробила.
Енею лишнього врага".
Отже, образ Баби Яги переосмислили і перенесли на реальне життя ще раніше. Тому можна стверджувати, що Баба Яга чи Яга Баба - притаманні українському фольклору назви персонажа.
Олеся Сулима - викладачка української мови Українського державного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.
Закінчила Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова й отримала диплом магістра з відзнакою. Кандидатка філологічних наук. Доцентка.
У колі зацікавлень: граматика української мови, комунікативна лінгвістика та психолінгвістика.
Є авторкою низки статей, присвячених морфології та синтаксису української мови, та розробницею різноманітних курсів із лінгвістики у Малій академії наук України.
Нині працює в УДУ імені Михайла Драгоманова на кафедрі української мови.
