У країнах Африки на південь від Сахари місцеві співпрацюють з дикими птахами, щоб знайти мед. Використовуючи характерні крики, мисливці за медом координують свої дії з птахами, яких називають медоводами (Indicatoridae), і ті направляють людей до бджолиних вуликів. Нове дослідження демонструє, що крики мисливців за медом відрізняються між громадами та розвиваються так само, як і людські діалекти, розповідає Discover Wild Life.
Мисливці за медом використовують два типи криків для зв'язку з медошукачами: крики для залучення диких птахів на полювання та координаційні крики, щоб підтримувати контакт з птахом, коли той веде їх до вулика.
Як тільки вулик знайдено, мисливці за медом використовують дим, щоб приборкати бджіл та зібрати мед, поки поводирі за медом частуються бджолиним воском та смачними личинками.
Таким чином, обидва види отримують користь від цієї взаємодії: медоводи отримують їжу, до якої вони інакше не мали б доступу, а мисливці за медом отримують направлення до вулика. Дійсно, попередні дослідження показують, що мисливці за медом мають більш ніж утричі більше шансів знайти вулик, якщо їх веде медовод.
Обидва типи криків, які використовують мисливці за медом, відрізняються залежно від культури, так само, як змінюється людська мова. Але навіть сусідні села мають дещо інші крики, трохи схожі на регіональні діалекти.
Щоб з'ясувати, чи виникли ці "діалекти" внаслідок культурних процесів, як це відбувається з діалектами людської мови, дослідники записали сигнали від 131 мисливця за медом у 13 селах спеціального заповідника Ньясса в Мозамбіку.
Вони виявили, що сусідні села, як правило, мали схожі звуки, тоді як села, розташовані далі одне від одного, мали більше відмінностей. Водночас фактори навколишнього середовища не впливали на схожість звуків. Це означає, що варіація звуків зумовлена культурними, а не екологічними процесами.
"Це підкреслює, наскільки сильно культура формує нас як вид, навіть у нашій взаємодії з дикими, недресированими тваринами", – пояснила докторка Джессіка Ван дер Вал, провідна авторка дослідження.
Хоча мисливці за медом навчаються від своїх батьків сигналам вербування та координації, вчені не впевнені, як медоводи вчаться співпрацювати з людьми.
"Вони не можуть навчатися у своїх батьків, бо як і зозулі відкладають яйця в гнізда інших птахів. Але вони можуть навчатися, спостерігаючи за взаємодією інших медоводиків з людьми", – каже Ван дер Валь.
Професорка Клер Споттісвуд з Інституту африканської орнітології Фіцпатріка Кейптаунського університету додала, що люди вивчають і підтримують місцеві сигнали, необхідні для співпраці з медовиками, а ті, ймовірно, навчаються і таким чином допомагають зміцнити ці місцеві людські діалекти – так само, як вони вивчають масштабніші варіації людських сигналів по всій Африці, більше схожі на різні людські мови.
З'ясувати, як медоводи вчаться співпрацювати з людьми, є одним із наступних дослідницьких питань команди.
Цікава поведінка птахів - більше новин
Нагадаємо, що у пустелі Калахарі в Африці живе птах вилохвостий дронго, який навчився обманювати інших тварин, хибно сигналізуючи про тривогу. Таким чином він добуває собі їжу, обманюючи сусідів.
