До 2070 року через діяльність людини 1700 видів земноводних, птахів і ссавців опиняться на межі зникнення.
До таких висновків дійшли екологи з Єльського університету, стаття яких опублікована в журналі Nature Climate Change, передає Naked Science.
У роботі вчені об'єднали інформацію про поточний географічний розподіл близько 19 400 видів по всьому світу зі змінами Землі, пов'язаними з людською діяльністю, і спроектували різні шляхи розвитку. Ці потенційні шляхи являють собою очікування фахівців щодо майбутніх подій у глобальному суспільстві, демографії та економіці.
"Результати нашого дослідження пов'язують ці ймовірні варіанти майбутнього з їх наслідками для різноманітності видів. Наш аналіз дозволяє відстежувати, як політичні й економічні рішення через пов'язані з ними зміни в глобальному земному покриві призведуть до скорочення ареалу проживання видів у всьому світі", - розповідає співробітник Єльського університету та один із авторів роботи Уолтер Джетц.
Дослідження показує, що при збереженні тенденції в землекористуванні людиною ризик зникнення близько 1700 видів у наступні 50 років, швидше за все, збільшиться: тварини втратять приблизно 30-50 відсотків звичної території проживання до 2070 року. Список видів, що викликають занепокоєння, включає 886 амфібій, 436 птахів і 376 ссавців.
Особливу тривогу викликають вид жаб Oreophryne monticola в Індонезії, суданський козел (також відомий як нільський лічі) і два птахи сімейства пічникових: Cichlocolaptes leucophrus у Бразилії та Limnornis curvirostris у Аргентині, Бразилії та Уругваї. Ці види, за словами екологів, втратять близько половини сучасного географічного діапазону за 50 років. За прогнозами фахівців можна ознайомитися на сайті Map of Life.
Види, що мешкають в Центральній і Східній Африці, Мезоамериці, Південній Америці та Південно-Східній Азії, випробують найбільшу втрату середовища проживання і підвищений ризик зникнення. Однак фахівці застерегли від помилкового припущення, що це проблема виключно тих країн, на території яких відбуваються такі процеси.
"Втрати в популяціях видів можуть незворотно перешкоджати функціонуванню екосистем та якості життя людини. Хоча зниження біорізноманіття у віддалених частинах планети, можливо, не чинить безпосереднього впливу на нас, її наслідки для життєдіяльності людини можуть відбитися на глобальному рівні. Ці втрати найчастіше обумовлені певними потребами людини, наприклад у тропічних листяних породах, пальмовій олії або соєвих бобах, що робить нас відповідальними", - стверджує Джитц.
Так, вирубування лісу для створення плантацій вважається однією з загроз тваринам. Наприклад, високий попит на дуріани в Китаї став причиною нової хвилі вирубки малайзійських лісів, а для виробництва дешевої пальмової олії збільшується кількість пальмових плантацій.
Раніше УНІАН повідомляв, що уряд Австралії має намір посадити мільярд нових дерев у рамках масштабної кампанії, націленої на досягнення кліматичних цілей, позначених Паризькою кліматичною угодою.
