На сьогодні жоден генномодифікований організм в Україні не зареєстрований.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства охорони здоров’я України, на цьому наголосив директор Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя Микола ПРОДАНЧУК.

Він зазначив, що у 2009 році була подана одна заявка щодо можливості державної реєстрації генетично модифікованої сої 40-3-2 стійкої до дії гербіциду Гліфосату виробництва фірми “Монсанто” (Канада). У результаті проведеної експертизи наданого досьє, заявка була відхилена через недостатність даних щодо безпечності продукту для здоров’я людини. Таким чином, на ринку України не може бути легальних ГМО.

Відео дня

Порядок державної реєстрації ГМО встановлено постановою Кабінету міністрів України № 114 від 18 лютого 2009 р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням». Цим порядком передбачено, що підставою для реєстрації є позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, яка проводиться спеціально створеними комісіями при Головному державному санітарному лікареві України, зазначається в повідомленні МОЗ.

Основою державної політики в галузі поводження з ГМО є пріоритетність збереження здоров`я людини і охорони навколишнього природного середовища та забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки. Відповідно до цього в Україні забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації.

МОЗ України також затверджено перелік харчових продуктів, які контролюються на вміст ГМО. Він включає не лише культури, ГМ-лінії яких виробляються у промислових масштабах, але й інші культури, щодо яких є інформація про наявність розроблених ГМ-ліній. Це покликано запобігти проникненню незареєстрованих не лише в нашій, а й інших країнах ГМ-ліній.

На сьогодні можливостей лабораторій Державної санітарно-епідеміологічної служби цілком достатньо для забезпечення надійного контролю за обігом харчових продуктів в аспекті наявності в них тільки зареєстрованих ГМО джерел, стверджують в МОЗ. Такі дослідження може виконувати Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя, лабораторії Центральної СЕС та обласних СЕС. Компетентність вітчизняних лабораторій, зокрема Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя, вже багато разів підтверджена акредитацією на відповідність вимогам ISO 17025.

У повідомленні прес-служби Міністерства охорони здоров’я України зазначається, що нині в багатьох країнах світу зареєстровані та в промислових масштабах виробляються ГМО джерела харчових продуктів досить невеликої кількості культур. В першу чергу, це соя, кукурудза та ріпак, рідше томати та картопля. Існують також і інші культури, які свого часу були генетично модифіковані, проте через різні причини не набули широкого розповсюдження. Основними стримуючими факторами для розповсюдження великої кількості генетично модифікованих культур є коштовність виведення на ринок нового ГМО, основною умовою чого є надання об’єктивних доказів безпечності цих організмів, отриманих в умовах належної лабораторної практики (GLP).