«Північний потік-2» - російський проект газогону, який має на меті залишити Україну без газового транзиту – останніми днями став справжнім генератором новин. Застосування США санкцій до баржі-трубовкладника «Фортуна», який мав вже в січні розпочати вкладати «останню милю» газогону, вихід з проекту Zurich Insurance Group, яка була основною страховою компанією проекту, перший вихід з проекту німецької компанії Biflinger SE, яка мала поставити всю систему безпеки та попередження трубопроводу…
На додачу до цього, німецькі борці за охорону природи Deutsche Umwelthilfe (DUH) і Німецький союз охорони природи та біорізноманіття (NABU) подали апеляцію до Федерального агентства з морського судноплавства і гідрографії в Гамбурзі щодо продовження дозволу на подальше будівництво проекту в німецьких водах. Суд дію дозволу відразу припинив, а що буде за підсумками розгляду поки важко передбачити. В Німеччині по телефонному дзвінку з Рейхстагу суди рішення не приймають, тому варіантів багато.
Отже, на тлі нещодавно прийнятих на Капітолійському пагорбі додаткових санкцій до проекту, справи виглядають не вельми позитивно. Але чи можна вже відкорковувати шампанське? Скоріше за все, робити це зарано. Боротьба ще продовжується.
Німці продовжують робити все можливе зі свого боку, щоб проект таки відбувся.
Німеччина та, природно, Росія, здаватись не готові. Так, «Газпром» офіційно визнав, що проект може бути не реалізовано. Визнав в проспекті емісії євробондів - в документі, який має показати інвесторам реальну картину всього, що відбувається з компанією. Але!
Німці продовжують робити все можливе зі свого боку, щоб проект таки відбувся. Місцевий уряд землі Мекленбург - Північна Померанія навіть публічно та офіційно (!) заснував благодійний фонд, який має виступити «прокладкою», яка врятує проект. І хоча багато юристів стверджують, що цей «трюк» «Північному потоку-2» точно не допоможе, він гарно ілюструє ступінь готовності німців до боротьби за завершення проекту.
Росія теж навряд чи готова констатувати, що «він затонув» відносно проекту кошторисом 10 млрд євро. Хоча публічних бравурних заяв останніми днями і поменшало, але… Скоріше за все, Кремль зараз інтенсивно шукає «план В». Виключати нічого не можна. Принаймні, до певного моменту. Якого саме?
Коли ці компанії оголосять про свій вихід з проекту «Північний потік-2», можна буде святкувати. А до того - продовжуємо робити своє.
Моментом, коли словосполучення «проект «Північний потік-2» закритий» стане реальністю, на мою думку, можна вважати момент відходу від будівництва газогону ключових європейських партнерів. Саме вони, власне, забезпечували його фінансування і підтримку з боку деяких західноєвропейських країн. ENGIE (Франція), OMV (Австрія), Shell (Нідерланди), Uniper та Wintershell (Німеччина). Коли ці компанії (або хоча б більшість з них) оголосять про свій вихід з проекту «Північний потік-2», можна буде святкувати. А до того - продовжуємо робити своє. Роботи багато.
Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики
