Коли російська валюта наблизилася до рівня 100 за долар, між елітами спалахнула суперечка – не тільки про причини падіння валюти, а й про шляхи розв’язання проблеми, пише Bloomberg.
Головний економічний радник президента Володимира Путіна Максим Орєшкін поклав провину через ситуацію, що сталося, на Центральний банк та його "м’яку" монетарну політику. У колонці для пропагандистських ЗМІ, у якій не згадував ні війну, ні санкції, і вимагав від Центрального банку використати "всі необхідні інструменти для нормалізації ситуації найближчим часом".
В уряді тим часом суперечки точилися між міністром фінансів Антону Силуановим, який виступав за жорсткий обов’язковий продаж іноземних доходів для експортерів, і його опонентами, що були на боці ЦБ. Силуанов спочатку наводив аргументи на користь примусової конвертації експортерами до 90% їхніх іноземних доходів – цей суворий захід категорично не підтримав ЦБ. Інші присутні на зустрічах, такі як міністр економіки Максим Решетніков , не мали твердої позиції з цих питань.
Зрештою Центральний банк оголосив, що утримується від купівлі іноземної валюти, а потім скликав екстрене засідання, результатом якого було значне підвищення процентної ставки.
"Схоже, що російський Центральний банк змушений був "доводити свою відповідальність" через критику з боку урядових економістів і міністрів. Останнє підвищення ставок виглядало так, ніби ЦБ поставили в кут такою критикою", – йдеться у звіті аналітиків Commerzbank AG.
Історичне падіння курсу рубля - що треба знати
За рік російський рубль втратив половину своєї вартості. Минулої суботи рубль обвалився до історичних 100 одиниць за один долар.
На цьому тлі російський диктатор Володимир Путін провів закриту зустріч з членами уряду і Центробанку. Там обговорювали, зокрема, методи полювання на тіньові запаси валюти місцевих олігархів.
