Що робити, коли допікають колектори? Для відповіді спочатку треба визначити, кого саме ми будемо розуміти під словом «колектор». Це важливо, адже майже у будь-якому банку є відділ так званого «Soft-collection» та «Hard-collection». Відповідні відділи банків за своєю суттю є також колекторами, хоч і є безпосередніми працівниками банків. У зв’язку з тим, що питання допікання все ж у 99% випадків виникає не до «Soft-collection» та «Hard-collection» у банках, пропоную визначити колекторами відмінні від банків підприємства, які отримали право стягувати борги.

У переважній більшості шлях отримання колекторами права вимоги від банків є укладення з останніми договорів купівлі-продажу кредитних портфелів або договорів факторингу, а у випадку передачі кредитів з забезпеченням у вигляді нерухомого майна додатково укладаються угоди відступлення права вимоги за договорами іпотеки.

У 99% передача колекторам персональних даних боржників та пов’язаних з ними осіб абсолютно законна

Що стосується персональних даних боржників та пов’язаних з ними осіб, вони містяться у кредитних справах та передаються колекторам після підписання вказаних вище договорів. У 99% передача таких даних абсолютно законна, тому що позивальник при оформленні кредиту надає згоду на оброблення та розпорядження відповідними даними.

Читайте також"Колекторська" реформа: вибивання боргів хочуть загнати в етичні рамки

Причин потрапляння до колекторів даних осіб, що взагалі не мають стосунку до кредитів зазвичай всього дві: це банальні технічні помилки у контактних даних боржників, або випадки, коли позичальники при підписанні кредитів надають фінансовим установам дані контактних з собою осіб (а бувають випадки, що й не контактних), а колектори умисно чи з необережності використовують ці контакти для спонукання боржника або пов’язаних з ним осіб погасити відповідний борг.

Оптимальний порядок поведінки у взаємодії з колекторами ґрунтується на розумінні мети колекторів заробити на конкретному кредиті та витратити на це мінімум ресурсів. У разі, коли ви все-таки стали жертвою набридливих дзвінків від колекторів, як «контактна» з боржником особа, рекомендував би додержуватись такого порядку дій.

Не розглядати взагалі можливості сплатити за когось борг

По-перше, і це основне, не сприймати на віру всі данні, які повідомляються операторами кол-центрів колекторів, не розглядати взагалі можливості сплатити за когось борг для припинення таких дзвінків та запастися терпінням (час завжди на вашій стороні).

По-друге, встановити юридичну особу колектора, її реквізити та контактні данні. А також, при надходженні чергового дзвінка, повідомити оператора про те, що ви не пов’язані з особою боржника та не є стороною у відповідних договірних зобов’язаннях.

По-третє, письмово звернутися з заявою до колекторів та продублювати все вищезазначене.

Якщо у дзвінках колекторів є елементи погроз чи вимагання, необхідно звернутися з заявою до правоохоронних органів

У разі ж, якщо дзвінки вже стали нести набридливий характер та надходять у тому числі вночі. Або ж у дзвінках колекторів є елементи погроз чи вимагання, необхідно звернутися з заявою до правоохоронних органів, зазначивши, як попередню кваліфікацію ст. 189 КК України «Вимагання», ст. 355 КК України «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань», ст. 182 КК України «Порушення недоторканності приватного життя».

Й останнє, але не менш важливе: треба завжди розуміти, що кожен дзвінок колектора – це витрачені ним ресурси та час. Відповідно, якщо ви, як об’єкт стягнення, з плином часу так і не стали фінансово вигідним, то подальше спілкування з вами для стягувача - лише збитки.

І ще одне спостереження. Зазвичай, активні дії колекторів стосовно особи, яка не має стосунку до кредиту та вказана боржником лише як контактна особа, тривають близько року.

Артем Пришедько, адвокат, керівник Дніпровського офісу юридичної компанії Іnvestment Service Ukraine

Читайте всі статті автора

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram