Юрій Гусєв йде з державного концерну "Укроборонпром", який він очолював більш ніж два з половиною роки. Його місце займе 31-річний керівник харківського Заводу імені Малишева Герман Сметанін. І хоча ні в прес-службі концерну, ні в профільному Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості про ці кадрові зміни поки офіційно не повідомляють, проте надійні джерела стверджують, що уряд ухвалив відповідні рішення ще минулої суботи.
Зважаючи на те, що у стані повномасштабної війни з Росією вітчизняний оборонний комплекс є критично важливою складовою Перемоги, виникає багато запитань стосовно заміни керівника державного концерну.
Варто нагадати, що у грудні 2020 року, одразу після свого призначення, Гусєв пообіцяв провести масштабну реформу оборонно-промислового комплексу країни. Більш того, впродовж 12 місяців він планував ліквідувати концерн та реорганізувати його у ходингові компанії. Зрозуміло, що нічого з переліченого за ці роки так і не було зроблено. Авжеж, були на це й об’єктивні причини, адже Верховна Рада довго не ухвалювала необхідний законопроект, а після російського вторгнення на нашу землю стало не до реформ.
До речі, позитивні результати у концерну справді були
Лише наприкінці березня 2023 року уряд ухвалив рішення про перетворення "Укроборонпрому" у АТ "Українська оборонна промисловість", проте наразі відомостей про реєстрацію відповідного акціонерного товариства та про інші кроки на шляху реорганізації не було. Варто також нагадати, що місячний оклад Гусєва на посаді керівника концерну восени 2021 року складав 395 тисяч гривень. Достатньо великі кошти у порівнянні з скромними результатами.
До речі, позитивні результати у концерну справді були. Вітчизняні оборонні підприємства навіть під ракетними та гарматними обстрілами загарбників з перших днів війни достатньо ефективно виконували ремонт військової техніки і тим самим внесли свій вклад у відбиття першої хвилі ворожих атак. Також були налагоджені з нуля нові лінії по виробництву боєприпасів радянських калібрів, які зараз значно збільшили обсяги роботи.
Однією з головних претензій до керівництва концерну є те, що вітчизняна "оборонка" так і не змогла налагодити масове виробництво безпілотників
Проте це навряд чи задовольняє всі сьогоднішні потреби держави, яка майже півтора року відбиває жорстоку агресію окупантів. Зрозуміло, що росіяни атакували значну частину підприємств галузі своїми ракетами та дронами, тому навряд чи можна очікувати на масове виробництво бронетехніки. Проте є зброя, яка однозначно може змінити хід війни.
Однією з головних претензій до керівництва концерну є те, що вітчизняна "оборонка" так і не змогла налагодити масове виробництво безпілотників. Особливо дивно це виглядало на фоні постійних обстрілів України "шахедами". Тобто, Іран, перебуваючи під санкціями десятки років, спромігся їх створити, а країна, яка за кадровим та технічним потенціалом точно не поступається іранцям, поки пасе задніх.
Певно, саме у відповідь на ці атаки у жовтні 2022 року в "Укроборонпромі" заявили, що завершують розробку вітчизняного ударного безпілотника, який зможе летіти на 1000 кілометрів. А тиждень тому у соцмережах з’явилося спільне фото Гусєва з Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним та командувачем Повітряних сил ЗСУ Миколою Олещуком після успішного застосування цього дрону. Було це піар-акцією перед звільненням, чи дійсно Україна все ж змогла налагодити виробництво важливої сучасної зброї – побачимо найближчим часом.
Що стосується нового очільника концерну, то про нього поки відомо не так багато
Ще одним проваленим напрямком "Укроборонпрому" стало виробництво вітчизняних ракет, які можуть бити на сотні кілометрів вглиб ворожої території. У березні-квітні за дорученням Гусєва підрозділи безпеки намагалися встановити причини невиконання ракетної програми, після чого доповіли про це Мінстратегпрому та Департаменту контррозвідки СБУ. Знову ж таки, про ці перевірки "Укроборонпром" повідомив лише 26 червня, тобто, вже після того, як з’явилась інформація про зміну керівництва концерну. Як і у випадку з дронами, постає питання: чому Україна, маючи повний цикл виробництва ракет, досі покладається лише на добру волю західних партнерів, щоб ті дали нам більш далекобійні засоби?
Важкі часи вимагають неординарних особистостей
Напевне, самі ці фактори стали вирішальними як для президента, так і для уряду. Що стосується нового очільника концерну, то про нього поки відомо не так багато. Після закінчення університету Герман Сметанін працював інженером-конструктором у харківському Конструкторському бюро імені Морозова, після цього – на Львівському бронетанковому заводі. Далі став директором виробництва на заводі імені Малишева. Вже у 28 років він очолив Харківський бронетанковий завод, а потім майже одразу став генеральним директором заводу імені Малишева. Якщо взяти до уваги, що індустріальний Харків росіяни обстрілюють майже щодня, то Сметанін дійсно мав зробити щось неординарне у таких умовах, щоб зацікавити керівництво держави.
Тому виникає питання, чи зможе 31-річний керівник налагодити процеси у величезному концерні, щоб суттєво збільшити виробництво сучасного озброєння та допомогти нашій героїчній армії. Крім цього, тепер він буде відповідальним за реформування оборонної галузі. І це потрібно буде робити не в рідному Харкові, де були які-не-які зв’язки. Хоча, можливо, це буде чергова вдала сходинка у кар’єрі талановитого менеджера. Важкі часи вимагають неординарних особистостей.
Дмитро Шварц
