Дія постанови Кабінету міністрів №388 від 3 травня ц.р. про введення квот на експорт брухту чорних металів порушує закони України і угоди зі Світовою організацією торгівлі. Про це в коментарі УНІАН заявила старший юрист LCF LAW GROUP Олена Волянська.
Експерт відзначила, що згідно з українським законодавством, щодо однієї й тієї ж самої продукції не можуть діяти одночасно митні збори і квоти на експорт. При цьому вона також зазначила, що норми СОТ не дозволяють вводити обмеження в торгівлі без повідомлення про це партнерів по бізнесу.
“Не можна закрити очі на той факт, що набуття чинності постанови дійсно призводить до порушення як законів України, так і угод із СОТ», - сказала експерт.
«Важко не відзначити пряме порушення норм Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ЗЕД) унаслідок ухвалення цієї постанови. Так, ст. 11 Закону про ЗЕД встановлює основні принципи оподаткування ЗЕД. І у відповідності з цією статтею прямо заборонено одночасне застосування щодо одного й того ж самого товару податку на експорт і імпорт та режиму ліцензування і квотування експорту. Виняток становлять випадки встановлення режиму ліцензування і квотування як заходи у відповідь на дискримінаційні дії інших держав. Водночас у відповідності з діючим Законом України «Про вивізне (експортне) мито на відходи і лом чорних металів» Україною встановлені експортні мита на металобрухт», - говориться в коментарі юриста.
При цьому О.Волянська відзначила, що згідно з принципами і нормами СОТ забороняється встановлення «раптових і довільних» обмежень як експорту, так й імпорту окремих товарів чи послуг.
«Принципи СОТ спрямовані, в першу чергу, на максимальну лібералізацію торгівлі між країнами і усунення тарифних і нетарифних бар'єрів у торгівлі. Разом з тим встановлені захисні механізми угод дозволяють країнам СОТ тимчасово обмежувати обсяги експорту окремих товарів, проте такі обмеження мають застосовуватися в чітко обумовлених випадках, з обгрунтуванням квотування, що вводиться, і, звичайно, з дотриманням принципу транспарентності та інформуванням ділових партнерів про заходи, що вводяться, з квотування», - наголосила експерт.
"Україна, вступаючи до СОТ, істотно адаптувала своє законодавство, а також взяла на себе низку зобов'язань. Проте ж нічого не відомо про проведення будь-яких офіційних розслідувань чи встановлення фактів, які могли б обгрунтувати встановлення квот на експорт металобрухту та їх розміру. Також, за заявою департаменту співпраці з СОТ і торгового захисту Мінекономрозвитку і торгівлі України, проект постанови з департаментом не узгоджувався», - говориться в коментарі юриста.
О.Волянська припускає, що наслідки прийнятої постанови про квотування експорту лому чорних металів для України залежатимуть від можливості держави обгрунтувати введення додаткових (до експортного мита) обмежень щодо металолому. При цьому вона відзначає, що це буде зробити «непросто».
Також наслідки, на думку експерта, залежатимуть від впливу обмеження експорту на великих споживачів цієї сировини за кордоном: зрив вже укладених контрактів, зміна цін і т.д., що у свою чергу, ймовірно, викличе необхідність розгляду суперечок органами СОТ за ініціативою цих учасників ринку.
Як повідомляв УНІАН, Кабінет міністрів своєю постановою №388 від 3 травня затвердив граничні обсяги експорту брухту чорних металів з України в 2012 році в обсягу 900 тис. тонн.
Довідка УНІАН. 17 грудня 2010 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких Законів України» (щодо операцій з металобрухтом). Документом термін зниження Україною експортних мит на металобрухт з 24% до 21% з 2011 року перенесено на 2014 рік.
Згідно з умовами вступу України до СОТ, експортне мито на металобрухт у розмірі 30% з 2009 р. щорічно маж знижуватися на 3%. З 1 січня 2010 року розмір мита знижено до 24%.
