Обсяги тіньової економіки в Україні загрожують національній безпеці, адже втрати державного бюджету під час війни стають дедалі відчутнішими. Незаконна діяльність сильно шкодить цілим галузям економіки, позаяк нелегали спотворюють конкуренцію, зокрема в тютюновій індустрії, роздрібній торгівлі, телекомунікаційному секторі тощо.
Про це говорили представники бізнесу та влади на форумі "Детінізація та чесна конкуренція", який організувала Європейська Бізнес Асоціація 3 березня.
Через "тінь" Україна щороку недоотримує приблизно 400-450 млрд грн. Це суттєва сума, яка значно впливає на фінансову стабільність країни, її можливості економічного розвитку та спротиву російській агресії.
Державі варто приділити увагу детінізації оплати праці. Потрібно посилити контроль над зарплатами "в конвертах" та зловживаннями підприємців спрощеною системою оподаткування.
Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підкреслив: "З огляду на трагічну геополітичну ситуацію маємо все більше покладатися на власні ресурси, щоб країна була фінансово забезпечена і на 2025, і на 2026 рік. Маємо поставити перед собою кілька цілей, насамперед — ревізію державних видатків. По-друге, бізнес має проявити свідомість, використання тіньових схем та непрозорих методів роботи має стати недопустимим".
Нелегальна торгівля
За останній рік ситуація з нелегальною торгівлею в тютюновій галузі покращилася, знизивши обсяги незаконної торгівлі з 25% до 12,6%. Це зменшення принесло державному бюджету додаткові 8-10 млрд грн, проте розмір тіньового ринку залишається значним, і в 2025 році бюджет може недоотримати до 22 млрд грн.
"Тютюнова галузь — одна з провідних в контексті боротьби з нелегальною торгівлею. Втім, цього року держбюджет може недоотримати 22 млрд грн. Наша спільна задача — зберегти позитивну динаміку. Наразі точок контролю та реакції для правоохоронних органів більш ніж достатньо. Водночас потрібно зосередитись на посиленні інституційної спроможності правоохоронних органів та посиленні відповідальності", — зазначив заступник Генерального директора з корпоративних питань і комунікацій JTI Україна Андрій Фіта.
Бізнес сподівається на підписання закону про підвищення акцизів на тютюнові вироби, а також ухвалення законопроєкту №9364, які мають удосконалити відповідальність за незаконний обіг підакцизних товарів. Паралельно, запровадження бібліотеки зразків тютюнової продукції стане ефективним інструментом у боротьбі з контрафактом, що дозволить швидше ідентифікувати нелегальну продукцію та підвищити доказову базу у правопорушеннях.
Втрати держбюджету від нелегальної торгівлі в продуктовому ритейлі також становлять значну частину — близько 50 млрд грн. В Україні відсутнє чітке визначення харчового фальсифікату, що ускладнює боротьбу з цим явищем.
"Забезпечення повної простежуваності у сфері безпечності харчових продуктів — це одна з євроінтеграційних вимог, яка сприятиме боротьбі з тінню в харчовій галузі. Торік Україна вже приєдналась до TRACES-NT — системи для відслідковування електронних сертифікатів з ЄС. Для кращої боротьби з харчовим фальсифікатом наразі бракує його визначення в законодавстві", — підкреслив голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів Сергій Ткачук.
Запровадження електронного акцизу стало черговим кроком до боротьби з нелегальними торгівцями в алкогольній та тютюновій галузях. Перші етапи тестування системи еАкциз показали обнадійливі результати.
Тіньовий телеком
Телекомунікаційний ринок України тривалий час страждав від практики дроблення інтернет-провайдерів, які користувалися спрощеною системою оподаткування (ССО). Це призводило до серйозних наслідків, включаючи нечесну конкуренцію та втрати держбюджету в межах 1,6–3 млрд грн на рік. Спрощена система оподаткування була введена на етапі становлення ринку з метою сприяння розвитку Інтернет-покриття та залучення нових гравців. Проте наслідки такого підходу виявилися непередбачуваними.
На кінець вересня 2024 року в Реєстр галузевого Регулятора НКЕК було зафіксовано 4,5 тис постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг. Проте реальна кількість активних учасників ринку була значно меншою. Це стало можливим завдяки маніпуляціям зі статусом компаній, де великий і середній бізнес маскувався під малий, використовуючи ССО для отримання податкових пільг.
Дослідження Growford Institute виявило низку цікавих трендів у ринку, які підкреслюють динамічність і перспективність галузі. За останні п’ять років обсяг доходів від надання послуг фіксованого доступу до Інтернету зріс на 81,4%, а в 2023 році приріст становив 34,1%. За цей же період обсяг задекларованих доходів фізичних осіб-підприємців (ФОП) зріс у 3,1 рази, що свідчить про активну діяльність малих бізнесів у цьому сегменті.
Основними причинами дроблення провайдерів через ССО є: економія на податках, уникнення обов'язків державного нагляду та ухилення від сплати зарплатних податків. Класичний приклад такого "сірого" ринку — штучне дроблення суб’єкту економічної діяльності, коли кілька десятків або навіть сотень суб’єктів господарювання, що працюють на ССО, фактично функціонують в межах однієї структури. Це створювало умови для значної фінансової вигоди за рахунок ухилення від сплати податків та відповідальності за це.
З 1 жовтня 2024 року інтернет-провайдери більше не можуть використовувати спрощену систему оподаткування. Дії уряду в цьому напрямку слід вважати правильним кроком, спрямованим на детінізацію ринку та поліпшення умов конкуренції. Попри негативні прогнози, які передбачали "закриття тисяч провайдерів", сухі цифри демонструють зворотнє. Відповідно до даних галузевого регулятора, НКЕК за період з 01.06.2024 по 25.02.2025 було подано інформацію про припинення діяльності з надання електронних комунікаційних послуг (послуги) кінцевим користувачам 658 ФОП та 67 ЮО. В той же час, за аналогічний період було подано 722 повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, з них ФОП — 217; ЮО — 505. В рамках цих коливань за деякими оцінками, могло закритися не менеш 300 "схемних" ФОП, що свідчить про ефективність впроваджених заходів..
Спостерігається рух до консолідації абонентської бази компаній, які раніше активно практикували дроблення. До прикладу за результатами 3 кв. 2024 року один з гравців ринку показав приріст абонентської бази квартал до кварталу 140% додавши в "портфель" більше 40 тисяч абонентів. Це дійсно зменшує рівень тіньової економіки у сфері. Але попереду ще багато роботи. На жаль, сірий сегмент ринку продовжує шукати методи оптимізації та уникнення справедливого оподаткування, зокрема:
- використання ФОПів для надання послуг інтернет з "не профільними КВЕД у сфері електронних комунікацій".
- приймання платежів на реквізити ФОП з не профільними КВЕДами , по типу "рекламні послуги" , "інформаційні послуги"
- переказ коштів за послуги Інтернет на рахунки Фопів , які не зареєстровані відповідно до ЗУ Про електронні комунікації, а отже здійснюють свою діяльність взагалі нелегально.
Тому ДПС та БЕБ мають збільшити зусилля для ліквідації шляхів обходу законодавчих вимог. А законодавчі ініціативи, які сприяють можливості використання ССО як інструменту ухилення від справедливого оподаткування, не повинні мати жодної перспективи ухвалення в парламенті.
