Підпишіться на нас в Google
Українська металургія опинилася у глибокій кризі. У серпні російські удари вивели з ладу два ключові підприємства - "Запоріжсталь" та "АрселорМіттал Кривий Ріг", на які у 2025 році припадало близько 72% виплавки сталі в Україні. Строки їхнього повного відновлення наразі невідомі. Для України системна криза означає втрату експортних надходжень, здорожчання будівництва та проблеми з курсом гривні, пише LIGA.net.
До цього галузь уже перебувала під тиском. Наприкінці липня через обстріли фактично зупинився морський експорт через порти Великої Одеси. Для металургії та гірничорудного сектору це критично, оскільки сухопутна логістика значно дорожча і не може повністю замінити море.
Через блокування портів і низькі ціни на руду припинили видобуток підприємства Ferrexpo та Південний ГЗК. У GMK Center не виключають подальших зупинок інших експортно орієнтованих підприємств.
Наступний удар припав уже безпосередньо на металургійні комбінати. 11 серпня були пошкоджені енергетичні та доменні потужності "Запоріжсталі", після чого завод зупинився. 16 серпня після атаки частково зупинив виробництво "АрселорМіттал Кривий Ріг".
У "Метінвесті" назвали масштаб пошкоджень "Запоріжсталі" безпрецедентним. Для повноцінного відновлення, наголошують у компанії, недостатньо лише відремонтувати обладнання - має працювати весь ланцюг від постачання сировини до відвантаження готової продукції. Критично важливим для цього залишається розблокування портів Великої Одеси.
У разі тривалого простою двох комбінатів Україна ризикує втратити близько 72% виробництва сталі. До кінця 2026 року це може означати скорочення випуску приблизно на 2 млн тонн. У масштабах країни це означає значно більше – адже саме ці заводи виробляють ключові види прокату, які використовуються у будівництві та відновленні інфраструктури. Якщо внутрішнього металу бракуватиме, його доведеться більше імпортувати, причому дорожчими маршрутами. Це може підвищити вартість будівництва і відновлення, одночасно скоротивши український експорт.
Ще один наслідок - погіршення торговельного балансу. Менше експорту сталі означає менше валютної виручки, а більший імпорт металопродукції - додатковий попит на валюту. Це посилює тиск на гривню та державні резерви.
Крім того, падіння виробництва означає менше податків, менше вантажів для Укрзалізниці, скорочення замовлень для суміжних підприємств і ризики для робочих місць у промислових регіонах.
Фактично металургійна криза вже виходить далеко за межі самої галузі. Без відновлення підприємств і морської логістики вона може перерости у ширший удар по експорту, будівництву, бюджету та валютній стабільності країни, резюмує видання.
Як відомо, за 5 років найбільші метпідприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Але у разі постійного зростання тарифів державних монополій, передусім вантажного тарифу Укрзалізниці, та подальшого блокування портів, бюджет ризикує втратити джерело прибутку.
