До другого етапу медичної реформи зголосилися долучитися 1,5 тисячі медичних лікарняних закладів, що становить 90% від їхньої загальної кількості в Україні.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу повідомила т.в.о. голови Національна служба здоров’я (НСЗУ) Оксана Мовчан.
«Від початку прийому заяв близько двох тижнів тому до Національної служби здоров’я подали свої пропозиції понад 1,5 тисячі спеціалізованих медзакладів системи охорони здоров’я. Це понад 8,5 тисяч заяв на 26 пакетів медичних послуг, тобто на пакети, що покривають усі види медичної допомоги. 1,5 тисячі закладів - це понад 90% усіх лікарень, що зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я», - сказала Мовчан.
Вона додала, що серед закладів є такі, що подаються майже на всі пакети медичних послуг, а є такі, що подаються на окремих пакетах. Також Мовчан пояснила, що на велику кількість пакетів подаються не лише у великих містах, але й у райцентрах.
Окрім того, за її словами, до контрактування з НСЗУ долучилися понад 50 приватних медичних закладів.
«Це свідчить про те, що комерційний медичний центр спростовує міфи, що тарифи на лікуванні в стаціонарі є економічно невигідними», - зауважила Мовчан.
Читайте такожЛікар Комаровський опублікував відео з Нових Санжар
В свою чергу директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко спростовує повідомлення про те, що наслідком другого етапу реформи буде закриття лікарень. Вона підкреслила, що мова не йде закриття лікарняних закладів, а про оптимізацію їхніх послуг.
«Дуже розповсюдженим є міф про закриття лікарень та звільнення працівників. На цьому спекулюють політики. Для того, щоб зрозуміти, які лікарні, що надають послуги, як вибудовуються маршрути пацієнтів, у місцевої ради є так звана госпітальна рада, яка приймає рішення по госпіталізації пацієнтів з певними захворюваннями до певних лікарень. Лікарні зараз подаються до нас на контракт за 26 пакетами медичних послуг, максимум. Кількість цих пакетів залежить від потужності цих лікарень, наявності персоналу та обладнання», - сказала Бойко.
Також вона зауважила, що є лікарні, де в хірургічному відділенні за рік було зроблено всього 9 операцій. Бойко підкреслила, що у такому випадку навіть оперуватися у цій лікарні небезпечно, оскільки хірург має практикувати щодня. І тому місцева влада має перепрофілювати хірургічне відділення, оскільки хірургія не завантажена, і лікарі втрачають кваліфікацію.
Також Бойко пояснила, що ті медзаклади, які не мають відповідного обладнання для певного пакету медичних послуг, можуть його придбати і після цього звернутися до НСЗУ за контрактуванням саме такої послуги.
Окрім того, вона додала, що контрактування лікарняних закладів надасть набагато більше фінансової свободи головним лікарям, зокрема і щодо нарахування заробітних плат для медперсоналу: «Коли лікарня стане комунальним некомерційним підприємством вона отримає більше можливостей розпоряджатися коштами, які до неї надходять. Для таких лікарень буде скасовано тарифну сітку зарплат, і головний лікар зможе встановлювати зарплату для працівників, або через фінансовий план лікарні узгоджені з місцевою владою, або ж через колективний договір між головним лікарем та працівниками лікарні».
«Ми дуже просимо лікарів не підходити формально до укладення цього договору, оскільки зарплата, надбавки, премії будуть враховуватися в цьому документі, і якщо договори, що запропонує керівництво, не влаштовуватимуть, то дуже прошу вести переговори, щоб кращі лікарі та медсестри отримували більш гідну зарплату. Тому що система побудована так, що кошти йдуть за пацієнтом, а пацієнт обирає лікаря», - пояснила Бойко.
Як відомо, другий етап медичної реформи передбачає фінансування лікування конкретного пацієнта у стаціонарі за кошти лікарні з наступним відшкодуванням витрат Національною службою здоров’я. Зокрема, за цією схемою НСЗУ буде фінансувати стаціонарне лікування таких тяжких хвороб, як інфаркт та інсульт у тих лікарняних закладах, які укладуть контракт зі Службою на цей вид медичної допомоги.
