Колективна праця заради вищого блага - єдиний спосіб міцно підвищити свій рівень щастя.
Такі висновки робить The New York Times, посилаючись на дослідження психологів і нейрофізіологів.
Видання пропонує вибрати, з ким би ви помінялися місцями. Перший варіант - 36-річний холостяк Річард: білий, багатий, красивий, здоровий як бик, працює трейдером, пише вірші. Другий варіант - 64-річна афроамериканка Лорна: товста, некрасива пенсіонерка з хворими нирками. Лорна живе душа в душу з чоловіком, ходить до церкви, організовує благодійні акції. "Більшість воліли б помінятися місцями з Річардом, але Лорна, ймовірно, щасливіша", - пише The New York Times, посилаючись на висновки психолога Джонатана Хейдта в книзі Гіпотеза щастя.
За даними вчених, стать, стан здоров`я, зовнішність, расова приналежність і вік не роблять особливого впливу на відчуття щастя, пояснює автор, адже у Лорни є кілька переваг перед Річардом: у її житті менше стресів, вона віруюча, у вдалому шлюбі, багато спілкується з людьми. Колективна праця заради вищого блага - єдиний спосіб міцно підвищити свій рівень щастя, стверджує Хейдт.
Крім того, думки про благодійність включають ділянки мозку, які зазвичай відповідають за приємні відчуття від їжі або сексу, виявили американські нейрофізіологи.
