Громадські організації та соціальні працівники пропонують впроваджувати в Україні досвід Німеччини з профілактики ВІЛ/СНІД.
Як передає кореспондент УНІАН, про це йшлося на засіданні Національного прес-клубу реформ на тему “Кращі практики багатогалузевих підходів до профілактики ВІЛ/СНІД серед молоді та формування навичок здорового способу життя: досвід Європи та України”.
У засіданні взяли участь соціальні працівники та представники громадськості, які в рамках проекту Європейського Союзу “Вдосконалення багатогалузевих підходів до профілактики ВІЛ/СНІД серед молоді в Україні” відвідали Гамбург.
Як зазначила керівник проекту Уте ШУМАНН, метою поїздки українських соціальних працівників до Гамбурга було ознайомлення з так званим “багатосекторним співробітництвом”. За словами У.ШУМАНН, в Гамбурзі існує ціла мережа організацій, які надають послуги з попередження захворювання на ВІЛ, спільно плануючи й реалізуючи відповідні заходи, – проведення інформаційної роботи серед усіх верств населення, розміщення соціальної реклами, використання комунікаційних каналів, залучення до соціальної роботи ВІЛ-позитивних тощо. “Всі ці заходи фінансуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок приватних коштів”, - зазначила У.ШУМАНН.
У свою чергу, директор районного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м.Старобешево Донецької області Тетяна ПАНЬКО уточнила, що на попередження розповсюдження ВІЛ/СНІД в Гамбурзі щорічно виділяється 16 млн. євро.
Українські соціальні працівники вважають, що успіх роботи подібних організацій у Німеччині полягає в тому, що вони є вузькоспеціалізованими, але кожна з них чітко реалізує свої цілі, знає свої цільові групи та можливості інших організацій.
Регіональний координатор проекту в Одесі Тетяна КІРЬЯЗОВА підкреслила, що в Гамбурзі велику роль у нерозповсюдженні ВІЛ/СНІДУ відіграє величезна кількість інформації про цю хворобу та конкретні послуги з її виявлення та лікування.
З огляду на досвід Німеччини, українські учасники програми пропонують створити мережу соціальних організацій вузького спрямування, розробити спеціальні програми для навчальних закладів, де формуватимуться практичні життєві навички, а також впровадити підготовку кваліфікованих спеціалістів та залучати до соціальної роботи волонтерів і ВІЛ-позитивних.
Водночас представники громадських організацій наголошують на необхідності посилення державного фінансування цієї сфери.
