Результат війни в Україні може визначити не лише долю цієї країни, а й напрямок розвитку європейської ліберальної демократії. Про це для Financial Times пише Мартін Вулф, британський аналітик та експерт з економічних питань.
"Україна бореться не тільки за себе. Вона бореться за всіх нас, за право кожного народу самостійно обирати свою долю", — наголошує Вулф. "Це боротьба проти тиранії, в якій вибір лідера дорівнює закону, а не волі народу".
Ексрадниця Білого дому Фіона Гілл та британська експертка із зовнішньої політики Анджела Стент ще у 2022 році попереджали, що Путін вважає своїм "божественним правом знищити українську національну ідентичність і приєднати її до так званої Великої Росії". За словами Гілл, сьогодні ця загроза не втратила актуальності:
"Європейці повинні зрозуміти, що і їхні кордони умовні для подібного імперського мислення".
Військові аналітики вказують, що попри майже чотири роки повномасштабної агресії, Росія не досягла значного прогресу. "За весь 2024 рік РФ здобула менше 1% української території", — йдеться у звіті Центру стратегічних досліджень. При цьому російські втрати у п’ять разів перевищують загальні втрати у війнах СРСР після 1945 року.
"Путін думав, що це буде прогулянка. Як же він помилявся", — каже один з українських урядовців на умовах анонімності. Водночас він визнає: "Ситуація залишається нестабільною, люди втомлені, але дух не зламано".
Незважаючи на героїзм України, питання стоїть руба: чи зробить Захід достатньо? Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, нині ЄС витрачає на двосторонню підтримку України лише 0,1% ВВП.
"Це мізер", — підкреслює експерт з безпеки з Берліна. "Німеччина витратила 0,13%, Франція — менше половини цього. Це непропорційно загрозі, яка нависає над усім континентом".
У цьому контексті важливу роль відіграє і США. "Трамп дав зрозуміти, що для нього Путін — не ворог, а суперник. Але його можна переконати підтримати необхідні постачання — за правильну ціну", — стверджує джерело у Вашингтоні.
На думку європейських оглядачів, події 2025 року стали тривожним сигналом. "Ми більше не можемо покладатися лише на Америку", — говорить французький політолог Жан-Мішель Лагранж. "Настав час для Європи стати суб'єктом, а не об’єктом геополітики".
Вулф підсумував:
"Як і в 1930-х роках, рішення, прийняті зараз, можуть сформувати майбутнє континенту і навіть світу на кілька поколінь. Я не оптиміст. Але в одному я впевнений: якщо демократична Європа не зможе діяти злагоджено зараз, вона приречена".
Європа змінює позицію щодо України
Як повідомляв УНІАН, після того, як Дональд Трамп висунув Володимиру Путіну 50-денний ультиматум щодо війни в Україні, європейці занадто розслабилися і зосередили свою увагу на діях Ізраїлю в секторі Гази.
Втім, російська загроза від того нікуди не зникла, і немає ознак, що Москва готова поступитися американському ультиматуму, пише для Telegraph колишній офіцер британської армії, військовий оглядач Геміш де Бреттон-Гордон.
Він попереджає, що 50-денний строк ультиматуму спливе досить швидко, і треба переконатися, що у вересні ми будемо обговорювати справедливий мир для України, а не продовження війни. На думку, аналітика, єдиний, хто зараз приділяє належну увагу війні, – це, на жаль, сам Путін.
