"Українцям тепер потрібно отримувати згоду на секс!" — такими заявами кілька тижнів рясніють соцмережі, їх обговорюють у ЗМІ. Хто б міг подумати, що правки до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів спричинять настільки бурхливу реакцію у суспільстві.
Правки, м'яко кажучи, не зовсім про це. А точніше, зовсім не про це, адже нічого подібного у них взагалі немає, пояснює ТСН юрист Інга Іщенко.
Нагадаємо, нещодавно з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами Верховна Рада внесла зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Положення Кримінального кодексу було доповнено та викладено в новій редакції статті 152 "зґвалтування" та 153 "сексуальне насильство".
Введення нових понять викликали безліч жартів у соціальних мережах, мовляв, а як же секс між чоловіком і дружиною, згода потрібна? "Гуляє" в мережі і відповідний текст так званої "згоди". Хоча насправді тут має бути зовсім не до сміху. У першому півріччі 2018 року зафіксовано 111 зґвалтувань — і це лише та кількість, яка офіційно зафіксована. Скільки потерпілих не звернулися до правоохоронних органів з міркувань власної безпеки чи побоювання осуду оточуючих, наразі невідомо.
Читайте такожНазвано п'ять випадків, коли точно не варто займатися сексом
Але окрім того, що сексуальне насилля взагалі не має нічого спільного з веселощами, і є інші проблеми, що стосуються цілком правок. А саме — положення нововведених змін досить не чіткі та містять низку недопрацювань.
Істотних змін нові визначення не внесли. Як і раніше, такі види злочинів оцінюються в сукупності із низкою фактів та обставин, доказів і, як вже визначено новими положеннями КК України, — "супутніх обставин".
Відтак, відповідно до ст. 152 КК України, зґвалтуванням є вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.
Положеннями ст. 153 КК України визначено, що сексуальним насильством є вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи.
Але законодавець чітко не визначає ані форму змісту відповідної згоди, ані перелік доказів та обставин, які б доводили існування згоди чи спростовували наявність такої. А от щодо "добровільності" усе-таки уточнив: "Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин".
Таким чином, наявність "розписки" про вступ особи в статеві стосунки не доводить їхню добровільність автоматично: такий доказ може бути підданий судовій експертизі на встановлення обставин її написання. Тож оцінку супутніх обставин та наявність відповідної згоди чи її відсутність даватимуть слідчі у кожному із випадків самостійно. Людський фактор та корупційна складова у таких справах — ось дійсно суттєві причини для нервувань та галасу.
Ще одне недопрацювання — завчасно закладена в нормах гендерна нерівність. Саме визначення "зґвалтування" містить дещо дискримінаційний характер, оскільки для зґвалтування чоловіка проникнення не є обов’язковим фактором.
Тобто, доцільно було б розширити поняття "зґвалтування", визначене статтею 152 КК України, виклавши його наступним чином: "вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи або вчинення дій сексуального характеру без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування)". Такі доповнення дали б можливість застосовувати положення цієї статті і до справ щодо зґвалтування чоловіків.
Доповнені положення хоч і спричинили масу галасу та жартів у мережі, але по суті мало що не змінили, — законодавець лише звузив коло потерпілих осіб, до яких може застосовуватися положення статті 152 КК України.
Як повідомляв УНІАН, 11 січня в Україні набув чинності закон, який посилює відповідальність за злочини на сексуальному ґрунті та домашнє насильство.
