Заголовки дуже жорсткі: "цунамі" пацієнтів з COVID-19 невблаганно насувається на лікарні в Лондоні, а потім охопить всю Велику Британію. Попри героїчні зусилля збільшити поставки і скоротити попит, може настати реальний момент, коли це цунамі просто заповніть всі ліжка у відділах інтенсивної терапії й перевантажить всі машини штучної вентиляції легень.
Хоч лишається надія, що цього не станеться, важливо почати думати над тим, як реагувати, якщо ж все ж доведеться. Про це на сторінках The Guardian пише голова Британської медичної асоціації Джон Чішолм. Він визнає, що і в його країні, так само як в Італії й Іспанії, може виникнути ситуація, коли лікарям доведеться приймати страшні рішення й визначати, чиє життя буде врятоване, а чиє ні. Якщо виникне прірва між потребами й можливостями, таких рішень не уникнути. Питання в тому, як зробити так, щоб відбір пацієнтів для порятунку відбувався етично.
Читайте такожІспанія випередила Італію за кількістю заражень коронавірусом
Чішолм пише, що впродовж останніх тижнів Британська медична асоціація працювала разом з видатними медиками над створенням спеціальної інструкції. Він запевняє, що документ вийшов авторитетний, етично збалансований і розроблений на основі широких ввідних даних і думок. Тому він може дати підтримку лікарям з наближенням моменту, коли їм доведеться ухвалювати доленосні для пацієнтів рішення.
Нажаль, інструкція не скасовує необхідність надзвичайно складних з етичної точки зору рішень. Вона лише говорить, що робити. Інструкція не робить вибір лікарів менш жорстоким і не позбавляє морального стресу. Зазираючи наперед, якщо важкий вибір все ж доведеться робити, без сумніву, лікарі зіштовхнуться з опором. Буде біль і лють. Люди, які за нормальних мов отримали б інтенсивне лікування, можуть отримати лише засоби для тимчасового полегшення: пом'якшення болю без вирішення проблем. Це доведеться зробити на користь тих, хто може отримати більшу користь від обмежених засобів. Ніхто не хоче приймати такі рішення. Але коли ресурси в дефіциті, це доведеться зробити.
Читайте такожNewsweek: З'явились симптоми COVID-19, що робити?
Для цього варто почати зі справедливості й чесності. Якщо всі однаково важливі, але ми не можемо лікувати всіх, хто цього потребує, яким буде чесне розподілення ресурсів? У часи достатку чесніть означає призначення потрібних ліків відповідно до медичних потреб. Чим більша потреба, тим більше ресурсів виділяється, якщо це піде на користь пацієнту. Навіть до початку пандемії COVID-19, британська система охорони здоров'я (NHS) не була добре забезпечена. Ресурси розподілялися в порядку черги. Але загалом найбільш хворі люди мали вищий пріоритет.
Але в часи пандемії коронавірусу цей підхід доведеться змінити. Питання більше не в тому, як краще задовольнити індивідуальні потреби, а як максимізувати користь від надзвичайно обмежених ресурсів. Тому до критеріїв медичної потреби потрібно також додати вірогідність користі для пацієнта. Краще врятувати життя трьох пацієнтів з високими потребами і високою вірогідністю одужати, ніж одного зі ще вищою потребою, але низькими, хоч і реальними, шансами отримати користь від лікування. Принцип рівності конфліктує з вимогою максимізувати загальну користь. В цьому суть морального виклику.
Інструкція Британської медичної асоціації стосується етичного аспекту таких складних рішень. Вона розроблена, щоб допомогти лікарям. Але, без сумніву, виклики все одно будуть. Об'єктивні клінічні стандарти можуть бути непрямо дискримінаційними. Вже відомо, що наявність у пацієнта інших ускладнень зі здоров'ям підвищує його ризик померти від COVID-19. Підхід, заснований на клінічно релевантні фактори, статистично може віддати перевагу молодшим пацієнтам й дискримінувати тих, в кого є інші захворювання. Варто бути уважним в цьому полі. Потрібно регулярно переглядати підхід, коли з'явиться більше відгуків і доказів при застосуванні його на практиці. Ні вік, ні інвалідність не будуть критеріями відбору. Лише в тому випадку, якщо вони сильно впливають на здатність пацієнта отримати користь від лікування.
Читайте такожКоронавірус у Росії: кількість хворих перевищила чотири тисячі осіб
Що робити, якщо з'явиться більше пацієнтів з високою вірогідністю одужати, ніж є ресурсів для їхнього порятунку? Тут є два виходи і жоден з них не ідеальний. Найвірогіднішим підходом буде система, заснована на поширеному принципі "хто перший". Пацієнти, які стануть критично хворми раніше, більш вірогідно отримають інтенсивний догляд чи будуть підключені до системи вентиляції легень, ніж люди в аналогічному стані, які потраплять до лікарні пізніше. Хоч такий підхід простий і, з певної точки зору, чесний, він все одно не ідеальний. Він віддає перевагу мобільним пацієнтам, які мають доступ до транспорту або живуть неподалік лікарні. Альтернативою може стати своєрідна "лотерея". Але хто не буде керувати, опиниться в незавидному становищі.
