Деякі маленькі діти прислухаються до того, що кажуть їм батьки і дотримуються обережності - не чіпають те, що небезпечно чіпати, не роблять те, що небезпечно робити, і так далі. Але існують й інші, справжні «гарячі голови», які, як здається багатьом батькам, надходять просто наперекір дорослим, і роблять все що хочуть, анітрохи незважаючи на імовірні небезпеками.
Нещодавно ізраїльським ученим із Хайфського Університету вдалося з`ясувати, яка причина такої безстрашності деяких маленьких хлопчиків і дівчаток, у віці трьох-чотирьох років. Полягає вона аж ніяк не у вихованні таких дітей, але в неврологічних особливостях та певній генетичній схильності малюків.
Крім того, дослідники відзначають: такі діти також виявляють менше співчуття і більше агресії щодо своїх однолітків. Такі висновки були зроблені, після дослідження поведінки вісімдесяти дітей, як в лабораторних умовах, так і вдома і в дошкільних установах.
Проводячи кореляцію між безстрашною поведінкою і соціальними характеристиками малюків, дослідники виявили, що більш безстрашні діти показали менше співчуття до своїх однолітків. Вони також важко визначали такі емоції, як страх, але без проблем виявляли інші емоції, такі, як гнів, подив, радість чи сум.
Ці діти також продемонстрували більш високий рівень загальної агресії і особливо - антигромадської поведінки, такого, як використання своїх друзів, емоційна поверховість і відсутність жалю чи провини після соціально неприйнятних вчинків.
При цьому дивно, але такі діти були також більш товариськими. Дослідники відзначили - у таких дітей багато дружніх контактів, але їм важко визначити, коли хтось із їхніх друзів у біді і вони менш зацікавлені у наданні допомоги друзям. Мабуть, уклали вчені, вроджена безстрашність включає в себе як позитивні і негативні аспекти.
Вивчивши результати дослідження, вчені відзначили, що оскільки вроджена безстрашність безпосередньо виходить з генетичних і неврологічних параметрів,
